Рівненщина попрощалася із загиблими героями. Шість захисників, які віддали свої життя за Україну.
"Він обрав Азов": Максим Лосінець із Вараша
Максиму було всього 25. Він мріяв про спорт, але війна змусила взяти в руки гранатомет. У 2022 році його мобілізували, а через два роки він увійшов до легендарного "Азову". Загинув 2 квітня на Донеччині, захищаючи побратимів. Залишились маленький син, дружина та батьки, які ще вірили, що він повернеться.
"Фахівець з безпілотників": Олексій Костюкевич із Дубровиці
38-річний Олексій був фахівцем з дронів – одним із тих, хто вночі знаходив ворога і наводив удари. 7 квітня його машина не вийшла на зв’язок. Пізніше стало відомо: він загинув, виконуючи завдання на Донецькому напрямку.
"Зниклий чемпіон": Андрій Червук із Рівного
Він міг стати зіркою бейсболу – майстер спорту, гравець збірної України. Але обрав зброю. У серпні 2024-го його підрозділ потрапив у засідку на Луганщині. Тіло знайшли лише через вісім місяців. ДНК-тест підтвердив: це він. 27 років.
Водій з Костополя: Костянтин Козак
54-річний Костянтин до війни возив будматеріали, а після мобілізації – побратимів під обстрілами. 7 квітня його машину накрив російський снаряд. Він не доїхав до ротації всього два тижні.
"Останній бій на Харківщині": Валерій Панасюк із Демидівки
53-річний Валерій воював із перших днів повномасштабної війни. Загинув у контратаці під Вовчанськом – один із тих, хто зупиняв прорив ворога на півночі.
"Троє синів без батька": Богдан Підлісний із Полицької громади
Богдан зник у травні 2024-го. Його тіло ідентифікували лише зараз. Він залишився на полі бою в Донецькій області, захищаючи підступні підходи до Краматорська.
