Десятирічна дівчинка, яка провела все своє життя на секретній базі американських ВПС, є лише наполовину людиною — стверджують провідні американські вчені.
Десятирічна дівчинка, яка провела все своє життя на секретній базі американських ВПС, є лише наполовину людиною — стверджують провідні американські вчені. «У Ніни, саме так звати цю дівчинку, дивні «котячі» очі з вертикальною зіницею, кістяний гребінь уздовж хребта, як у рептилій, перетинки між пальцями. Генетик доктор Фарлей Юнгбред з Вашингтона повідомляє, що в червні 2000 року він одержав фотографії, документи і зразки генетичного матеріалу дівчинки. «Навіть при поверхневому дослідженні фотографій, — розповідає Юнгбред, — було цілком очевидно, що в її зовнішності присутні нелюдські риси, які не можна пояснити простого пологовою травмою». Далі генетик встановив, що й частина ДНК Ніни «невідомого походження». Дівчинка з самого народження жила на надзасекреченій частині бази Нелліс, яка належить ВПС. Жила в так званій зоні 51, існування якої влада донедавна заперечувала. Тепер вони визнають, що така зона є, і призначена вона для особливо секретних досліджень. Як виявили Ніну? Декілька років тому мисливцям за сенсаціями вдалося зробити унікальні знімки: Ніна грається, катається на велосипеді, стрибає через скакалку біля маленького будиночка, обнесеного височенним парканом. Незважаючи на те, що дівчинка існує, влада відмовляється коментувати наявні в ЗМІ знімки. «Ми не знаємо ні про яку дівчинку, яка живе в межах бази, і не робимо ніяких офіційних досліджень позаземного життя». Доктор Юнгбред вважає, що матір Ніни, Джекі Хубік, викрали прибульці. Відповідно до офіційних даних, дівчина з Мемфіса (штат Теннесі) пропала в горах у червні 1989. Через шість днів повністю оголену дівчину, яка пробиралася крізь лісову хащу, знайшли лісники. Лікарі вважають очевидним, що Джекі була згвалтована, але оскільки дівчина страждала на часткову втрату пам’яті, з’ясувати, хто і як на неї напав, досі не вдалося. «Повідомлення про подібних дітей-гібридів — не новина, — говорить доктор Юнгбред. — У мене вже є досить товстий альбом з фотографіями нещасних малят. Багато з них, звичайно, є підробками, але якісь — справжні. Якби уряди не тримали все в найсуворішому секреті, а створили інтернаціональну групу вчених, які могли б у спеціальному центрі вивчати дітей-полукровок, були б зроблені навидатніші відкриття. А крім того, можливо, встановлений зовнішній вигляд і характеристики організмів їхні зоряних батьків».
