Підлеглі Олексія Муляренка, голови Рівненської ОДА, склали план стратегічного розвитку нашої області на наступні три роки. На 20 сторінках розписали, що хочуть зробити на майже 3,5 млрд. грн., і оприлюднили на загал.
Перш за все, якщо вірити ОДА, то область буде з «новими високотехнологічними виробництвами, інноваційними підприємствами, розвиненим малим та середнім бізнесом, внутрішнім туризмом та економічно розвиненими північними районами». Для бізнесу за три роки мали б створити на Рівненщині кластери та індустріальні парки, про які ще починали говорити чи не у 90-х. А для того, щоб завести в область інвесторів, вирішили в ОДА, потрібно витратити 1,8 млн. грн. на «формування ефективної системи менеджменту залучення інвестицій» та ще 900 тис. – на «розроблення та популяризацію інвестиційних матеріалів».
Якщо план будуть виконувати, то за три роки з рівненського аеропорту почнуть відправлятися рейсові літаки, а саме летовище стане «транспортним логістичним комплексом». Там, нагадаємо, хотіли відкрити ще й автовокзал – для зручності пасажирів. На реалізацію проекту потрібно 67 млн. грн., 13 з яких піде на погашення боргів летовища. Та чи виділять хоч щось на аеропорт? Остання позиція облради – віддати летовище в оренду, бо грошей на нього у бюджеті нема. В Острозі хочуть створити університетське містечко інноваційного типу, на що потрібно 98 млн. грн. У Корці - реабілітаційний центр для учасників АТО з використанням радонових вод - за 30 млн. грн.
Десять мільйонів планують вкласти у притулок для осіб, які постраждали від насильства в сім'ї, 46 млн. – у «новий освітній простір для освіти впродовж життя» при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, 6 млн. грн. – у створення Агенції регіонального розвитку Рівненської області. За три роки на дороги області планують витратити тітки 980 млн. грн. Зважаючи, що тільки цього року залучили на ремонти шляхів близько півмільярда, а не вистачило їх навіть на середній поточний ремонт всієї сарненської траси, то ремонтуватимуть до 2020-го небагато.
До 2020-го в області мав би бути енергоменеджмент у бюджетних закладах, тобто керівники шкіл, дитсадків чи лікарень навчаться, як правильно економити енергоносії, на вулицях населених пунктів мало б з’явитися освітлення за енергоощадними технологіями, а Рівне витратило б 180 млн. грн. на закупівлю нових тролейбусів. 27 млн. грн. хоче команда Муляренка вкласти у «середовище для розвитку підприємництва в області». Стільки ж – у ЦНАПи в об’єднаних громадах. За 44 млн. грн. до 2020 року на березі Хрінницького водосховища зроблять «інфраструктуру оздоровчого туризму». А поки у Хрінниках будуватимуть, 600 тис. грн. витратять на промоцію туристичного потенціалу області.
Три роки і 6,6 млн. грн. потрібно ОДА, щоб на півночі області вивчити стан радіаційного забруднення, аби потім за 10 млн. грн. вапнувати тамтешні кислі ґрунти. Не забуто у програмі і про сільські території. Сім мільйонів гривень заплановано витратити на «вдосконалення роботи дорадчих служб підтримки агровиробництва». Причому шість мільйонів – уже у 2018 році. Якщо, звісно, обласна рада проголосує за таке капіталовкладення. Збираються сприяти «технічному переоснащенню агровиробників області» - на 8,5 млн. грн., а також розвивати ягідництво на поліських територіях – за сім мільйонів.
Якщо залучать міжнародні гранти, то на Рівненщині буде виробництво органічних добрив із відновної біомаси, льонарство (у нього, до речі, мали б вкласти, відповідно до підрахунків, 520 млн. грн), органічне сільгоспвиробництво та горіхівництво. А ще 65 млн. грн. потрібно для створення ринків сільськогосподарської продукції. 168 млн. грн. хочуть вкласти в оптимізацію шкіл та покращення їхньої матеріально-технічної бази, 105 млн. грн. – у розбудову дитсадків, 110 млн. грн. – у «швидку», 125 млн. грн. – у заклади культури та музеї, 15 млн. грн. – у добровільні пожежні дружини, 125 млн. – у розвиток спортивної інфраструктури та 135 млн. грн. – у «покращення якості надання комунальних послуг в області», хоча що мається на увазі під цим пунктом - у плані завбачливо не уточнили. Порахували і 160 млн. грн. кредиту Світового банку на ремонт амбулаторій, 1,5 млн. грн. – на «підтримку розвитку сільськогосподарської кооперації», стільки ж на «створення навчально-практичного центру готельно-ресторанного комплексу» та 1,3 млн. грн. – на «удосконалення підготовки та перепідготовки робітничих кадрів для аграрного сектора».
Також до 2020-го мають розробити генеральні плани та схеми забудови територіальних громад регіону, витративши на це 15 мільйонів, вдосконалити дослідження водно-ресурсних проблем, розробити та впровадити «методології з оцінки медико-екологічних ризиків на регіональному, локальному та об’єктовому рівнях» та щорічно проводити обласний конкурс проектів і програм інститутів громадянського суспільства. Останні пункти, які коштують у межах одного-двох мільйонів кожен, без сумніву, виконають. А про інші до 2020-го чи хто й загадає?
Алла САДОВНИК.
