Країни Балтії та Південно-Східної Європи, в тому числі й Україна, можуть стати місцем наступної великомасштабної економічної кризи, попереджає директор європейського департаменту Міжнародного валютного фонду Майкл Депплер. «Поза сумнівом, кілька країн дійсно демонструють такі ж самі симптоми, що і низка азійських країн перед регіональною фінансовою кризою, яка сталася десять років тому», — стверджує він. Тривожним симптомом, на думку економіста, є дефіцит поточних рахунків, який фінансується за рахунок іноземних коштів, а також зростаючий рівень боргу приватного сектора.
Країни Балтії та Південно-Східної Європи, в тому числі й Україна, можуть стати місцем наступної великомасштабної економічної кризи, попереджає директор європейського департаменту Міжнародного валютного фонду Майкл Депплер. «Поза сумнівом, кілька країн дійсно демонструють такі ж самі симптоми, що і низка азійських країн перед регіональною фінансовою кризою, яка сталася десять років тому», — стверджує він. Тривожним симптомом, на думку економіста, є дефіцит поточних рахунків, який фінансується за рахунок іноземних коштів, а також зростаючий рівень боргу приватного сектора. «До того ж, окремі країни з найгострішими проявами цих симптомів дотримуються режиму фіксованого обмінного курсу», — зазначає Депплер. Ситуація, на його думку, не є цілковито аналогічною тій, котра склалася в Азії десять років тому. Довіра інвесторів до якості управління цими економіками є значно вищою, ніж була тоді. «По-друге, на думку інвесторів, для багатьох європейських економік з ринками, що формуються, підстави для оптимізму дає й фактичне або потенційне членство в Європейському Союзі», — вважає Депплер. Проте, на думку фахівця, дефіцит поточних рахунків все одно є завеликим для нормального функціонування економіки. Це, стверджує Депплер, може свідчити про невиправдану залежність від зовнішнього фінансування та вразливість до несподіваних збоїв у ньому. На цьому тлі Міжнародний валютний фонд радить таким країнам утримуватися від подальшого стимулювання буму споживання, рушійною силою якого став приватний сектор. Ще одним механізмом стримування зростання боргів приватного сектора має стати контроль у банківській сфері. «Рішення про надання кредитів мають базуватися на реалістичних очікуваннях з боку позичальників і кредиторів», — наголошує Депплер.
