Щоб економити електроенергію, на дахах міських ліцеїв та гімназій почнуть монтувати сонячні панелі. Тоді у погожі дні школи вироблятимуть електроенергію, а надлишок передаватимуть у мережу енергетикам. Таких пілотних закладів уже є дев’ять: рівненські ліцеї «Гармонія» (старша школа), №№ 2, 23, 26, 26, гімназії № 16 та № 17, РНРЦ «Особлива дитина» та Квасилівський ліцей. Обирали насамперед ті, де вже є пласкі мембранні утеплені дахи.
А от фінансування ще шукатимуть: це можуть бути кошти з місцевого бюджету, гранти, кредити під «5-7-9» чи з Фонду декарбонізації. Власником СЕС буде міська громада. Потужність батарей у школах буде різною — від 15 до 50 кВт. Спільно вони зможуть щороку генерувати орієнтовно 320 000 кВт/год електроенергії.
Артем Ганущак, заступник міського голови Рівного:
— Ми проаналізували школи з урахуванням розкладки днів, помісячно, яка може бути генерація електроенергії. Адже у нас вона нерівномірна протягом року: в літні місяці перевиробництво, профіцит, а взимку — дефіцит. Ми спілкуємося про це з обленерго, щоб зробити ці об’єкти «активними споживачами». Що це передбачає? На 50% від законтрактованої потужності, яку будуть отримувати, вони будуть мати право повертати цю електроенергію до постачальної компанії і в подальшому її отримувати. Відповідно, на цьому заробляти. Якщо цього підключення «активного споживача» не зробити (в Україні це тільки почали впроваджувати), то будемо втрачати на дефіциті-профіциті майже половину генерації. Ці сонячні станції ми передбачаємо з встановленням джерел безперебійного живлення, накопичувачами, які будуть ще додатково акумулювати енергію. Очікуємо днями повторну нараду з обленерго, де вони мають підтвердити можливість закладів освіти бути «активними споживачами». Є певні юридичні нюанси, які енергетики обдумають.
Що передбачає встановлення? Власником обладнання буде міська громада в особі управління освіти. Ми хочемо, по-перше, звернутися до міських депутатів про виділення коштів на проєктно-кошторисну документацію, яка потім пройде експертизу і де буде вказано конкретну вартість. Бо ПКД — це один з ключових документів, що потрібен для звернення до кредитних, грантових чи банківських установ, чи до Фонду декарбонізації. В цьому році у нас в Україні був створений Фонд декарбонізації — він накопичує кошти зі сплати податків по викидах, в них близько мільярда вже накопичено, і вони будуть використовувати їх на різні енергоефективні проєкти, в тому числі й СЕС.
Володимир Муляр, керівник міського управління з питань стратегічного розвитку та інвестицій:
— Є бачення держави, щоб всі заклади комунальної й державної власності було забезпечено відновлюваними джерелами енергії. Тобто рано чи пізно, дешево це чи дорого, але ми будемо це робити. Краще почати, поки немає ще такого ажіотажу. Хоча в бізнесі він вже дуже шалений: масово ставлять сонячні електростанції, а отже, ціни на панелі та інвертори летять вгору. А серед переваг — ще й соціальна складова, навчання дітей енергоефективності, що таке сонячна енергія; безперебійність живлення, заощадження бюджетних коштів та зменшення викидів СО2. Електрогенерація буде становити приблизно 320 тис. кВт/год, а витрати по цих закладах торік становили 423 тисячі.
Олена РАКС.
