49-річний стрілець-снайпер, солдат Сергій Гамула загинув 1 листопада внаслідок мінно-вибухової травми поблизу села Павлівка Донецької області.
Сергій Гамула усе життя прожив у Квасилові. Тут же навчався у школі, потім у професійному ліцеї, а за тим – у Київському політехнічному інституті. Працював зварювальником на приватному СТО, планував розпочати власну справу. Та всьому завадила війна.
- Тато саме закінчив роботу на СТО, був дома коли відбувся наступ. Він читав новини, голосно лаяв ворога і не міг спокійно сидіти на місці – запальний характер не давав. Тому не чекав повістки, а сам поїхав у військкомат, аби добровольцем стати до лав ЗСУ. Сказали, щоб чекав дзвінка. Але за тиждень тато знову поїхав у військкомат – обурювався, що йому не телефонують. Ввечері того ж дня пролунав дзвінок і він поїхав на полігон, - розповідає син Героя Олександр.
Майже вся служба Сергія Гамули минула на Донеччині – туди його направили наприкінці березня. Саме тут проявилися його інші якості – стриманість, розсудливість, серйозність. Військова служба, до якої не мав потягу у мирний час, Сергієві подобалась.
- Він мало розповідав про саму службу, але голос завжди був бадьорий, веселий, називав мене, як звично, Шурік. Тато казав, що йому насправді до душі армія. Став врівноважений. Його досвід, і оцей спокій допомагали.
Розповідав, що доводилось під час обстрілів молодших хлопців до тями приводити, бо панікували, як пораненого в коліно побратима в окоп під кулями затягував, - пригадує син.
Ще вдома, розуміючи усю небезпеку, Сергій говорив рідним, що не буде ні з ким близько спілкуватися, аби не прив’язуватись. Але саме у війську знайшов друга із Закарпаття Анатолія. Саме війна відкрила те, що стримувалося досі…
- Коли тато був вдома, ми дуже рідко говорили, що любимо один одного. Кожна ж наша розмова під час війни закінчувалась словами: «Я люблю тебе, тату» «І я люблю тебе, сину». Це те, чого нам так не вистачало у мирний час,- пригадує Олександр.
Окрім 25-річного Олександра, Сергій разом із дружиною виховали ще й доньку 23-річну Наталю, мав рідну сестру Наталю і двох племінниць Аню та Олю, яких дуже любив і вони його. А ще чекали розширення родини.
- Я одружився, коли тато був вже на війні, тому новину про те, що ми з дружиною чекаємо на донечку – його онучку – він почув телефоном. Тоді він заплакав. Просив, щоб я беріг її понад усе, і мріяв, як повернеться додому, - розповідає син Героя.
49-річний стрілець-снайпер, солдат Сергій Гамула загинув 1 листопада внаслідок мінно-вибухової травми поблизу села Павлівка Донецької області.
Рівненський міський голова Рівного Олександр Третяк повідомив, що прощання із Героєм відбудеться завтра, 13 листопада, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають його на кладовищі рідного Квасилова…
