Рівненська єпархія УПЦ, яка перебуває в єдності з Московським патріархатом, розтлумачує своїм прихожанам давні звичаї.
Одним із них є те, що до свята Преображення Господнього не можна їсти яблук та винограду.
Ця думка, напевно, ґрунтується на примітці церковного Типікону під 19 серпня. Це правило досить суворо забороняє куштування плодів до свята, але ця строгість обумовлена тим, що, по-перше, правило – для ченців, а утримання і послух для ченця – найважливіші принципи. А по-друге, справа тут не стільки в даті свята, скільки в забороні вживати без благословення.
Благословення фруктів може даватися, коли вони поспіють. Виноград дійсно може достигнути до Преображення, але смокви та інші фрукти мають свій календар дозрівання, і саме під нього, як видно з примітки, підлаштовувався і сам чин благословення.
В цілому ж церква не знає посту на яблука. Їй важливо навчити своїх чад бути вдячними Богу за його дари. Невже Господь хоче, щоб з року в рік гнили ранні сорти яблук (все ж у нас – не Греція), які дозрівають задовго до Преображення? Ні, Він хоче, щоб його дари приймалися коли поспіють, але приймалися з благословенням і подякою.
Освячення ж самих приношень – це, як ми вже сказали, є наш дар благородності та вдячності богу за плоди землі. Воно не несе в собі якоїсь магічної окультної сили, як це іноді сприймається людьми нецерковними. Тому не потрібно задаватися надмірно питанням, куди подіти огризок від освяченого яблука. Туди ж, куди і всі інші огризки. Важливо інше. Вдячність завжди поєднана з даром. Ті плоди, що ми приносимо в храм – це дар Богу.
