Минулого літа у Рівному вперше за багато років масово ремонтували укриття, витративши з міського бюджету майже 100 мільйонів гривень. Зокрема, на сховища для учнів та вихованців дитсадків. Однак у місті досі залишається чимало проблемних об’єктів, у тому числі ті, що раніше були на балансі Фонду держмайна і в які іще потрібно вкласти чимало грошей — як-от велике укриття на радіозаводі. А є ще 9 сховищ, що залишилися у «спадок» від колишніх жеків і якими також ніхто особливо не займався. Що тепер планують робити з міськими укриттями? Про це говорили на засіданні міськвиконкому.
Вадим Усов, провідний фахівець відділу цивільного захисту Рівненського районного управління ДСНС у Рівненській області:
— Згідно з відомістю загального державного електронного обліку на території громади знаходиться 190 захисних споруд: 83 сховища та 107 протирадіаційних укриттів. Протягом минулого року їх оглядали комісії, й за результатами оцінки стану готовності до використання з оглянутих 158 було встановлено, що готові до використання лише 25 споруд, обмежено готові 89, а не готові — 44 споруди. Огляди 32 споруд на території громади не проведено. З тих 66, які перебувають у власності саме громади, оцінено лише 57, а решта дев’ять комунальної форми власності, які були на балансі ЖКП «Західне», «Сонячне», «Галицьке» та «Покровське», не були передані належним чином та залишилися безхазяйними. Також неперевіреними залишилися сховища КП «Рівнеелектроавтотранс».
Що стосується технічної інвентаризації, то такої на території громади не проведено у 46 спорудах (з них 15 — у комунальній власності). Також протягом минулого року комісія оглянула та внесла 87 об’єктів до книги обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.
Богдан Гапяк, член міськвиконкому:
— Ми 100 мільйонів гривень виділили на покращення стану захисних споруд. Якщо брати галузь освіти, там достатньо багато коштів. І що означає — «не готові» чи «обмежено готові»? Чи ці гроші неправильно використані, неповністю їх виділили і коли вони мають бути готові? Цих 100 млн мало, чи що?
Віта Кисільова, староста Квасилова:
— А мені цікаво, хто формував перелік захисних споруд, де не була проведена технічна інвентаризація. Є застарілий, напевно, ще радянський запис по Квасилову. Три укриття вказані як комунальна власність. Хоча зараз, скажімо, Еколайн — це приватна власність, Рівненська-2 — також. По Молодіжній-1 відповідає управлінська компанія. А Квасилівської селищної ради взагалі не існує, її ліквідовано ще у 2022 році.
Марія Корнійчук, керуюча справами міськвиконкому:
— Деякі дані ще можуть бути просто не внесені. Тобто треба провести технічну інвентаризацію, зібрати ці всі дані, сформувати уже новий список і подати на розгляд міськвиконкому.
Марина Кузмічова, заступниця міського голови Рівного:
— За виділені міським бюджетом кошти ми реалізували ремонт укриттів у 83 навчальних закладах — це 34 школи і 37 садків. Крім того, ще є Палац дітей та молоді. В деяких закладах освіти є по два укриття, оскільки школа має два корпуси, як-от у «Гармонії» чи колегіумі. Те, що могли зробити за цей бюджет, — виконано на всі 100%.
У деяких укриттях є нюанси, коли внутрішні роботи не можуть ліквідувати якусь проблематику, наприклад, сирість деяких стін — потрібно зробити зовні гідроізоляцію і так далі. Тому ці приміщення вважаються обмежено готовими, хоча вони і придатні до використання. Щоб їх зробити більш якісно, нам потрібен додатковий бюджет. А зовнішні роботи зовсім не підпадають під класифікацію поточного ремонту, це є капремонт. Відповідно, ці роботи не було здійснено. Але все, що було заплановано згідно з кошторисом, виконано.
Олександр Третяк, міський голова Рівного:
При наданні статусу «обмежено готове» — споруда готова до використання. Але є певні нюанси, які потрібно підтягнути. Ми зробили хороший якісний ремонт в укриттях усіх шкіл, садках, де вони були наявні. Але все одно в місті залишаються такі укриття, як на тому ж радіозаводі, які ще потрібно ремонтувати. Ті кошти, які ми використовували на ремонт і реконструкцію укриттів, першочергово було витрачено на найбільш пріоритетні. А далі — ще залишається низка об’єктів чи у власності міста чи у власності Фонду держмайна, які потрібно робити.
На жаль, за цей рік змушені були наздоганяти той фронт робіт, який 30 років ніхто не робив взагалі. Тепер стоїть наступне завдання: згідно з рекомендаціями ДСНС, ті сховища, які є не готові, їх треба поступово, в міру наявності коштів, ремонтувати і переводити в стан готових чи хоча б обмежено готових. А це — питання коштів. І скажу вам, скільки б, напевно, не виділяли, стільки їх і буде йти, бо це потребує великих витрат.
Олена РАКС.
