Злодій має сидіти у тюрмі! Так само мають сидіти в тюрмі вбивці, грабіжники, шахраї, ґвалтівники та інші злочинці, чию вину доведено у нашому непідкупному суді й яким визначено покарання відповідно до статті Кримінального кодексу. А що робити, коли порушник закону вже відбуває заслужене покарання і продовжує вчиняти злочини будучи ув’язненим?
Тепер це нескладно — за допомогою Інтернету можна коїти злочини звідки завгодно — хоч із Антарктиди, хоч із Африки, хоч із Катеринівки, що у Сарненському районі, де розміщено колонію суворого режиму. Саме звідти троє засуджених віком від 28 до 36 років зв’язувалися через соцмережі з громадянами, чиї рідні зникли безвісти на війні чи потрапили у полон до агресорів. Пропонували надати інформацію про зниклого військового, дати можливість поспілкуватися з ним та повернути з полону. За це вони просили заплатити. Після чого зникали назавжди разом із грошима. За це зловмисникам загрожує від трьох до восьми років позбавлення волі за частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки). Але ж вони вже знаходяться в ув’язненні і, судячи з усього, непогано там почуваються.
Олена Хотенко, координаторка з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин:
— Шахраї користуються тим, що рідні зниклих захисників перебувають в особливому емоційному стані. Вони готові на все, щоб повернути своїх рідних. Однак немає в світі таких людей, які могли б за гроші повернути когось з полону. І не потрібно вірити шахраям, ким би вони не представлялися. Родичі безвісти зниклих людей і тих, хто перебуває у полоні, як правило, об’єднуються в групи. Як кажуть, біда гуртує людей. Тому ці шахраї шукають саме такі групи у соціальних мережах та беруть звідти контакти людей, яким телефонують.
Втрата грошей — це одне, проте може бути ще більша біда. Бувають випадки, коли до сімей захисників телефонують так звані уповноважені з прав людини фейкових республік «Л/ДНР». Вони переконують, що співпрацюють з росіянами, через це можуть знайти у полоні будь-яку людину. Після цього вони говорять, що допоможуть, але для цього потрібно і військовий квиток, і останнє місце дислокації, й прізвище командира, і персональні дані побратимів. Іншими словами, вони намагаються вивідати якнайбільше інформації. І це дуже небезпечно.
Хочу, щоб усі знали, що ніякої допомоги від таких людей ніхто не отримає. В інших областях уже були випадки, коли родичі військових брали гроші та їхали у ті «Л/ДНР». У кращому випадку такі люди лише втрачали гроші, а в гіршому — потрапляли в заручники. Варто пам’ятати, що установи, які займаються зниклими безвісти та військовополоненими, не беруть за це жодних грошей. Якщо сталася така біда, то слід одразу телефонувати на всеукраїнську гарячу лінію за телефоном 0 800 339 247 або до представництва у Рівному — (068) 116-50-09. Знаходимося ми на вулиці Поштовій, офіс 102.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
