Нещодавно науковці «водника» відзвітували про результати своїх досліджень річки Усті та Басівкутської водойми, на які міська влада виділила півтора мільйона гривень. Висновок науковців не здивував — навіть провівши комплексні заходи, без повного охоплення централізованим водовідведенням усіх населених пунктів вздовж Усті повністю її очистити не вдасться.
Кандидат сільськогосподарських наук НУВГП Ігор Статник представив міськвиконкому результати інженерних вишукувань. Але це поки не проектне рішення й не пропозиції, що робити далі, — вони будуть пізніше.
Рівненські науковці дослідили, що основне забруднення Усті іде з верхів’я річки і що воно — біогенного походження, тобто утворюється в результаті життєдіяльності людей. Розбавлені річковою водою стоки потрапляють в Басівкутське озеро. Воно в цьому випадку слугує відстійником бруду, й таким чином вода з 5 класу забруднення стає трохи чистішою — 3 класу забруднення. Проведені наукові дослідження показали також і зміни в крові риб, які відбулися внаслідок проживання в брудній воді. Найгірший її стан — біля Квасилова та Здолбунова.
— Колись найчистіша заплава річки була біля теперішнього Царського Села, — пригадує міський голова Рівного Володимир Хомко. — За останні 30 років район забудувався, і всі стоки — в річку та в озеро. Тепер у цьому районі є каналізація. Проте і в Рівному система каналізації — загальносплавна (відведення стічних вод на очисні споруди або до водоймища здійснюється по єдиній каналізаційній мережі. — Авт.). До того ж, інші села довкола Рівного каналізації не мають, їхні стоки потрапляють в грунт, а звідти — теж у річку. Тож без повного охоплення каналізацією усіх населених пунктів вздовж Усті ми не зможемо повністю очистити річку.
Університет водного господарства уже має пропозиції, що нам робити далі, деякі навіть дуже цікаві. Разом з Басейновою радою, яку утворила облдержадміністрація, будемо розчищати. Колись і Великі Озера в США були забруднені, але знайшлися і шляхи вирішення проблеми, і гроші, й тепер вода в озерах чиста. Тобто це можливо.
Микола Бляшин, депутат міської ради, вважає відновлення та збереження Басівкутської водойми та річки Устя пріоритетним у своїй роботі, тож підготував проект рішення про мораторій на забудову земельних ділянок, що розташовані навколо:
— Дослідження науковців підтверджують: якщо прилегла до озера територія буде і далі хаотично забудована, озеро може втратити здатність до самоочищення.
Петиція про заборону забудови набрала понад 300 голосів, міський голова погодився з моєю пропозицією і ще влітку 2018 доручав накласти мораторій на забудову навколо річки. Тому я підготував і зареєстрував проект рішення про заборону (мораторій) на зміну цільового призначення та відведення земельних ділянок і особливості оприлюднення інформації про забудову земельних ділянок в районі річки Устя та Басівкутського водосховища.
Мета рішення — встановлення особливих правових умов на певний час щодо використання землі навколо річки Устя та Басівкутського водосховища, щоб зберегти екосистему і контролювати забудову.
Якщо міська рада підтримає проект Миколи Бляшина, то міські управління, отримуючи заяви щодо будівництва на згаданих земельних ділянках, повідомлятимуть про це депутатам, надсилаючи на електронну адресу документи. «Депутат у разі потреби має право звернутися із заявою щодо проведення громадських слухань щодо забудови ділянки чи іншого використання ділянки, яка розташована в межах території», — йдеться у проекті. Окрім того, управління повинні публікувати інформацію про такі звернення та свої рішення щодо них на сайті міськради.
Світлана Федас.
