Найабсурдніші податки у світі

4581 0

Ми у соцмережах:

Найабсурдніші податки у світі

Чи знаєте ви, що знаменитий латинський вислів "гроші не пахнуть", вимовлений римським імператором Веспасіаном, має безпосереднє відношення до податків? А точніше — до податку на відвідування громадських туалетів, введеному, щоб швидше поповнити державну скарбницю після громадянської війни. Яких тільки податків, що вводяться іноді мудрими, а іноді просто жадібними правителями, не бачила історія! Пропонуємо найяскравіші приклади абсурдних податків різних країн світу, від середніх віків до наших днів.

Податок на життя — просто мрія податкових органів усіх країн, здійснилася в XIV столітті в Англії. Поповнити державну скарбницю була зобов'язана кожна людина тільки за те, що вона жива. Однак ця "геніальна" задумка з тріском провалилася — грандіозний бунт швидко поклав край податковому беззаконню. У 1689 році Петро Перший ввів податок на бороди. Треба сказати, підійшов він до цього дуже грунтовно. Слуги, купці, чиновники — кожна окрема категорія громадян мала певну податкову таксу. Сплативши за "невідповідність моді", можна було залишити дорогоцінну бороду. Тих, у кого не було грошей заплатити податок, відправляли на каторгу, щоб вони відпрацьовували свій штраф. Податок на вуха в Тибеті був тимчасово введений в 1920-х роках для забезпечення військових потреб. Хоча факт наявності цього податку згадується неодноразово в різних джерелах, детальні відомості про нього досить суперечливі. Так, згідно з твердженнями китайських дослідників, домогосподарства платили по одному ляну срібла з кожного вуха людини або домашньої тварини. Західні дослідники повідомляли, що людей, котрі не сплатили податок на вуха, карали — відрізали вуха. А за вже відрізані вуха податок не сплачувався. На початку ХХ століття в Алтайському краї існував податок на полоскання білизни в ополонці — стягувалося за це 20 копійок за зиму. Також брали по 2 копійки за кожен похід по воду з коромислом. Податок на вікна діяв у королівствах Англії і Шотландії протягом XVII і XVIII століть. Це була ще одна спроба наповнити скарбницю, яка викликала тотальну відмову від вікон у бідних людей — вони були змушені закласти віконні отвори цеглою. А заможніші британці, не бажаючи псувати зовнішній вигляд своїх будинків, відсутні вікна на них просто домальовували. Податок проіснував напрочуд довго і був скасований 24 липня 1851 р. Нещодавно, у 1993 році, у Венеції було введено податок на тінь. Тепер усім власникам закладів, тентів і навісів, які відкидають тінь на міські землі, доводиться платити внесок у державну скарбницю. З 1784 по 1811 рік у Великобританії існував податок на капелюхи, приносив непоганий прибуток державі. Адже в цій країні кожен джентльмен, котрий себе поважає, носив капелюх. На капелюхи під час виробництва наносили спеціальні знаки, які свідчили про сплату податку. З кравців, які не сплачували податок, стягували великі штрафи. А ось тих, хто підробляв податкові знаки, страчували. У XVI (за деякими версіями — у XVIII) столітті в німецькому місті Вюртемберг ввели податок на горобців. Вважалося, що птахи заважають населенню спокійно жити. Від господаря кожного будинку вимагали знищити дюжину горобців, за що він отримував 6 крейцерів. Якщо ж людина не могла надати необхідної кількості нещасних пташок, вона повинна була заплатити державі вдвічі більше. Цей податок поклав початок підпільній торгівлі мертвими горобцями. Податок на боягузтво (також відомий як податок за звільнення від військової служби) був спеціальним податком, яким обкладали людей, котрі не бажали битися заради короля, що вважалося легкодухістю. Цей податок було введено в Англії в часи правління короля Генріха I (1100-1135) і спочатку він був порівняно невисоким, проте король Джон Безземельний підняв його на 300 відсотків і став брати його з усіх лицарів навіть у ті роки, коли не було воєн. Це відіграло не останню роль у появі Хартії Вільностей. Податок на боягузтво проіснував близько 300 років і потім був замінений іншими способами поповнення скарбниці за рахунок військ. Достойним завершенням цього списку стане сільськогосподарський податок на гази, які випускають у атмосферу корови, котрий мало не ввели в Новій Зеландії в 2003 році, щоб досягти згоди з Кіотським протоколом. Податком збиралися обкладати випускання метану коровами, які в Новій Зеландії виробляють більше 50% викидів парникових газів. Врешті-решт завдяки численним протестам уряд відмовився від цієї ідеї.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також