Війна засвідчила, що без допомоги країн НАТО нам не встояти проти агресора. Ціною людських жертв та катастрофічних руйнувань Україна стримує ворога за допомогою західної зброї. У той же час наші найближчі сусіди почуваються у безпеці завдяки власному повноправному членству в північноатлантичному оборонному блоці НАТО на чолі із США. Чи можемо ми опинитися серед них? Чи втрачені Україною усі шанси опинитися під захистом могутнього оборонного союзу?
Вихід із цього становища є – простий і практично миттєвий. Для його здійснення не потрібно нічого, окрім політичної волі та справжнього патріотизму. Досить лише, щоб парламенти України та Польщі уклали угоду про об’єднання двох наших держав в одну. Це справа кількох годин. Щойно ми стаємо з Польщею однією державою — ми автоматично стаємо членами НАТО і підпадаємо під його захист. Ворогу не залишатиметься нічого іншого, як відступити з нашої території, аби не бути розгромленим всією міццю могутнього воєнного блоку.
Що заважає це зробити? Практично нічого. І не треба посилатися на міжнародні норми та прецеденти. Ніде і ніким не заборонено державам добровільно об’єднуватись і навпаки. До того ж, і дозволу тут жодного ні від кого не потрібно. Чим загрожує Україні приєднання до Польщі? Втратою суверенітету? Суверенітет ми зараз захищаємо зі зброєю в руках від свого одвічного ворога. То чому не знайти прихисток у тих, хто показав себе нашими справжніми друзями?
Давайте згадаємо, що Україна і Польща реально об’єднуються вже не перший десяток років – кількість українців, що живуть і працюють у Польщі, і до війни дорівнювала кільком мільйонам. І ніхто з наших співвітчизників не скаржився на те, що йому там погано. Тепер же і поготів – для мільйонів українських біженців Польща стала нині другою батьківщиною, де їм нічого не загрожує. То чому не зробити так само усім іншим разом?
Механізм об’єднання двох країн можна обговорити за декілька годин. Звісно, що головною буде Польща, яка за останні тридцять років набагато випередила нас в усьому. То чому нам цю Польщу не наздогнати у її ж складі? Хто буде проти? Українські олігархи та корумповані правоохоронці з чиновниками? Митники та прикордонники, що заробляють на нашому з Польщею кордоні і втратять цю нагоду? Упевнений, що нашій мові і культурі у складі об’єднаної держави з Польщею ніщо не загрожуватиме. А жити так, як там, не відмовиться ніхто, окрім згаданих вище чиновників, олігархів та інших.
Та це вже деталі, про які можна буде думати потім. Зараз головне — захистити нашу землю від агресора. І вказаний вище спосіб дозволяє це зробити швидко та ефективно. А там життя покаже. Відбивши загрозу і ставши членами НАТО і Єаропейського Союзу, ми зможемо потім відновити наш суверенітет. Поляки нас за це точно не бомбитимуть!