Рівненщину хочуть засадити енергетичною вербою — для переробки на біопаливо, яке у півтора раза дешевше за газ. Зайнятися цим планує «Рівнетеплоенерго». Що цікаво, сама ідея не нова. Десять років тому масово вирощувати на Поліссі енергетичну вербу збирався тодішній голова ОДА Василь Берташ. У п'яти північних районах мали насадити сотні гектарів. Втім, з часом та зі змінами керівників області про амбітні плани забули. А тепер вербу на тріску вирощуватимуть під Рівним. Почати вирішили з Дядьковичів — і до міста недалеко, і вільних земель вистачає. А спалюватимуть після переробки — у нових котлах, які працюватимуть на твердому паливі, два з яких уже монтують в котельні на вул.Макарова. Згодом такі ж котли планують встановити у котельнях на вулицях Будівельників та Князя Володимира.
Руслан Костюкевич, перший заступник голови Дядковицької ОТГ:
— Наскільки мені відомо, з іншими громадами переговори теж ведуться — компанія планує висадити на Рівненщині майже тисячу гектарів енергетичної верби, але ми перші погодилися. Бачимо в тому свої вигоди.
Найперше, зможемо перевести свої комунальні заклади на тверде паливо, це вигідніше і менш шкідливо для довкілля. Адже нині більшість шкіл та садків громади, і навіть приміщення нашої сільської ради, опалюємо газом. По-друге, з’являться нові робочі місця, а дохід від оренди земель піде до бюджету громади. Окрім того, енергетична верба ще й сільськогосподарських шкідників відлякує.
Маємо у комунальній власності майже 150 гектарів, які можна передати в оренду під вирощування енергетичної верби. Років з тридцять там нічого не вирощували. Є також 150-160 гектарів у приватних руках, колишні сінокоси — з власниками ще треба спілкуватися, чи вони захочуть віддати в оренду. Уже приїжджав агроном від партнерів і робив аналіз грунту: з комунальних земель щонайменше 110 га ідеально підходять для цього проєкту. На них зможуть висадити близько двох мільйонів саджанців. Вирощування та збір врожаю буде у відповідальності тепловиків.
Існують і певні обмеження — скажімо, над майбутніми плантаціями не повинні проходити лінії електропередач. А ще потрібно буде попередити односельців, які звикли випасати у тій місцині худобу.
Ми підписали меморандум про співпрацю з «Рівнетеплоенерго». А нещодавно відбулася й сесія сільради — поки що вирішили передати в оренду з аукціону перші 55 гектарів. Ще потрібно визначити, якою буде стартова ціна, які мінімальні кроки ставок. Переможцями торгів можуть бути і не тепловики, але вони в тому найбільше зацікавлені.
Іван Надеїн, засновник групи компаній «Укртепло», інвестор «Рівнетеплоенерго»:
— Меморандум про співпрацю наразі підписано з Дядьковицькою ОТГ — у рамках проєкту «Зелений перехід Рівне». Під час реалізації проєкту за два роки споживання природного газу в Рівному планується скоротити на 50%, частина котелень поступово перейде на біопаливо. Шукаємо для співпраці й інші громади, на території яких можна було б вирощувати енергетичну вербу.
Ми також отримали пропозицію щодо співпраці від «SalixEnergy» з Волині, що має близько двох тисяч гектарів і вирощує вербу понад сім років. Можливо, деякі сорти будуть зі Швеції, Прибалтики, Польщі. З одного гектара енергетичної верби можна отримати 150-160 кубометрів готової тріски, а з 1,6 кубометра тріски — одну гігакалорію теплової енергії.
До слова, вперше в Україні програму промислового вирощування енергетичної верби розробили саме на Рівненщині. Розсадник заклали на базі Iнституту сільського господарства Західного Полісся НААНУ у селі Шубків, щоб була можливість забезпечити саджанцями усю область.
Окрім верби, на полігоні інституту досліджують ще кілька енергетичних культур — від енергетичної тополі до міскантуса. Кажуть, ще 2012-го у рамках обласної програми було продано майже 800 тис. саджанців для закладення плантацій у Костопільському, Дубровицькому, Рокитнівському, Володимирецькому та Березнівському районах на загальній площі 26 га. А громадська організація «Рівненський центр маркетингових досліджень» висадила парк енергетичної верби площею 10 гектарів у селі Берег на Дубенщині. Але відтоді розвитку в цій справі не було.
Олена РАКС.
