Незважаючи на наказ міністра охорони здоров’я про призупинення обов’язкової вакцинації від кору і краснухи, українські чиновники не думають відмовлятися від продовження масової вакцинації, стверджує видання «Дзеркало тижня». Більше того, проаналізувавши дані прес-служби Міністерства охорони здоров’я за 2006 рік, газета робить висновок, що ніякої епідемії кору та краснухи взагалі не було, а намальовані страшні цифри про 45 тисяч захворювань на кір у 2006 році — сумнівні.
«Шановні колеги, просимо вас не застосовувати термін «епідемія» стосовно епідемічної ситуації захворюваності на кір в Україні. Прес-служба МОЗ офіцій-но заявляє, що в Україні і, зокрема, у м. Києві, епідемії кору не спостерігається. Звертаємо вашу увагу, що, за критеріями ВООЗ, епідемією вважається ситуація, коли рівень захворюваності на певну інфекцію перевищує 1% загального населення певного регіону «, — цитує «Дзеркало тижня» інформацію прес-служби за 2006 рік. Перейти від повного заперечення спалаху кору до висновку про епідемію було непросто, але чиновники МОЗ впоралися: цифра 45 тисяч, на думку експертів, не випадкова. Щоб підігнати дані під стандарт ВООЗ, треба було намалювати 46 тисяч, які й становлять 1% населення України, — але тоді, хоч заднім числом, слід визнавати, що епідемія справді була. Довелося коригувати цифри так, щоб догодити і вашим, і нашим, — зазначає видання. Більше того, дані вітчизняного моніторингу свідчать, що переважна більшість населення має імунітет, який виробився як внаслідок планових щеплень у дитинстві, так і внаслідок пережитих спалахів кору. Тобто поголовна вакцинація зовсім не потрібна. Водночас матеріали, які опублікувало видання, свідчать про те, що українська сторона дуже люб’язно приймала всі рекомендації міжнародних організацій, а тому, відповідно до попередніх домовленостей, масова вакцинація повинна була розпочатися 19 листопада 2007 року. Так, зокрема, МОЗ стверджувало, що для проведення кампанії додаткової імунізації в Україні «необхідно закупити 8 мільйонів доз комбінованої вакцини». У листі на імя представника ЮНІСЕФ в Україні Джеремі Хартлі МОЗ зазначає, що «закуплена вакцина не буде зареєстрована в Україні. Міністерство охорони здоров’я України може оформити поставку вакцини як разової гуманітарної допомоги(...)». «Дзеркало тижня» зауважує, що МОЗ грубо порушує українське законодавство. По-перше, у календарі щеплень передбачено два планових щеплення від кору в дитинстві і жодного слова — про позапланове в дорослому віці. По-друге, щеплення дозволяється робити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами. А наразі й досі точно не відомо, чи була індійська вакцина зареєстрована в нашій країні, чи ні. Цікаво, що у всіх матеріалах мова йде лише про кір. Тоді до чого ж тут краснуха? На думку чиновників, проводити кампанію двічі — складно, тож простіше колоти всіх підряд двокомпонентною вакциною. Про те, що генотип індійської вакцини не підходить українцям, повідомлялось неодноразово. Що тепер робити з мільйонами доз живої (!) вакцини проти кору та краснухи, які вже завезли на територію України — невідомо. Де і як можна безпечно утилізувати «подарований» вірус — теж. Видання нагадує, що недавно під час планової імунізації проти кору у штаті Таміл-Наду (Індія) померло четверо маленьких дітей: уряд негайно заборонив використання вакцини вітчизняного виробництва, призупинив реалізацію національної програми протикорової імунізації, а персонал медпунктів відсторонив від роботи. У Швейцарії ж та у Великобританії зафіксовано спалахи кору, які не зменшуються ще від 2006 року, однак уряди цих країн не поспішають запроваджувати масову імунізацію індійською вакциною. І ВООЗ, до речі, чомусь не наполягає. Відомо, що в Австрії, Німеччині та Норвегії, виявивши кір, вирішили проконтролювати процес щеплень у школі, але з обов’язковою перевіркою імунного статусу кожної (!) дитини. У нас же вакцинацію нав’язують абсолютно всім у віці від 15 до 29 років, включно з тими, хто вже перехворів, хоча навіть студенти-медики знають, що в такому разі виробляється пожиттєвий імунітет, — додає «Дзеркало тижня». Раніше чиновники МОЗ упевнено заявляли, що за всі наслідки відповідатиме фірма-виробник; мовляв, усе буде так, як у розвинених країнах. Одначе юристи кваліфікують це як свідомий обман, оскільки фірма-виробник жодної угоди з державою Україна не підписувала — вона мала контракт із ЮНІСЕФ, яка, у свою чергу, виконувала замовлення ВООЗ. Чи може наша держава висунути претензії до ВООЗ? Навіть теоретично це неможливо — адже зазначена організація передала вакцину як гуманітарну допомогу, яку супроводила власним сертифікатом, — зазначає видання.
