Благий намір директора торговельного закладу під назвою «Магазин №59» Ольги Грелюк його реконструювати — розширити та відкрити кафетерій — несподівано змусив міську владу звернути увагу на проблеми рівнян з ослабленим зором, які проживають у будинку на вулиці Замковій, 10-А. Магазин знаходиться саме у цьому будинку, й спочатку проект облаштування в ньому кафетерію ні в кого не викликав заперечень: більшість мешканців прилеглих під’їздів письмово підтвердили свою згоду. Керівник обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Олег Бєлан, офіс якого, до речі, розташований у сусідньому під’їзді, теж офіційно визнав зміни в роботі магазину за доцільні — «з метою створення громадського відпочинку для інвалідів зору».
Благий намір директора торговельного закладу під назвою «Магазин №59» Ольги Грелюк його реконструювати — розширити та відкрити кафетерій — несподівано змусив міську владу звернути увагу на проблеми рівнян з ослабленим зором, які проживають у будинку на вулиці Замковій, 10-А. Магазин знаходиться саме у цьому будинку, й спочатку проект облаштування в ньому кафетерію ні в кого не викликав заперечень: більшість мешканців прилеглих під’їздів письмово підтвердили свою згоду. Керівник обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Олег Бєлан, офіс якого, до речі, розташований у сусідньому під’їзді, теж офіційно визнав зміни в роботі магазину за доцільні — «з метою створення громадського відпочинку для інвалідів зору». Однак згодом жіноцтво будинку схаменулося і змусило міську владу втрутитися у ситуацію. — Нас, незрячих, шахрайським способом змусили підписати чисті аркуші паперу, — запевнила одна з активісток будинку Ольга Хвостікова заступника міського голови Світлану Богатирчук-Кривко. — Нині ми бачимо, що нас обдурили, тож усі разом виступаємо проти будь-якого кафетерію!. Відчувши, що представники влади до їхніх слів уважно прислухаються й налаштовані виконати всі їхні вимоги, жіноцтво пішло далі — запропонувало заборонити магазину реалізовувати спиртні напої, хоча б на розлив. «А це вже хай залишиться», — врешті загули майже мовчазні до цього чоловіки. Водночас можновладці вирішили з’ясувати своєрідним «пакетом» й інші проблеми мешканців цього будинку — інвалідів зору, які тривалий час не вирішувалися. Врешті Богатирчук-Кривко пообіцяла «їжакам» — саме так вона охарактеризувала настрій інвалідів — винести на сесію міськради окремим питанням виділення додаткових коштів — окрім магазинно-горілчаних проблем, мають бути вирішені питання ремонту будинку, зокрема, його вентиляційних систем, покрівлі та освітлення, впорядкування прилеглої території. ДАІ доручено запобігти стихійній стоянці авто, які приїжджають на речовий ринок, на території двору. Найважче виявилось запропонувати дієвий спосіб убезпечити будинок та двір від навали бомжів, яких прилеглі ринки притягують наче магнітом. А ще люди із вадами зору просили встановити на будинку потужнішу телевізійну антену: «Наша антена більш-менш якісно ловить лише кілька центральних каналів, — пояснювали вони, — а ми ж нормальні люди — все хочемо бачити і чути!». Зваживши на таке прохання, заступник міського голови запропонувала провести в «будинок сліпих» на вулиці Замковій кабельне телебачення — оце вже, мовляв, зможете і дивитися, і слухати все, що заманеться. — Більшість проблем цих людей можна вирішити і, звичайно, потрібно було зробити це раніше, — запевнила Світлана Богатирчук-Кривко. — Однак чимало з них впиралося як в елементарну нестачу коштів, так і в звичайну людську бездушність.
