Ольга Калінчук загинула на пішохідному переході, що на вулиці Макарова у Рівному після того, як її збив 500-й "Мерседес", за кермом якого знаходився Віктор Корнієнко. У вузьких навколокримінальних колах тричі засуджений Корнієнко відомий за прізвиськом "Лєвальот".
62-річний Віктор Корнієнко у справі про збиту ним на смерть жінку на пішохідному переході поки проходить як свідок. За чинним законодавством, смертельна аварія не є зумисним злочином. Лише знайшовши докази провини водія, слідчий може просити в суду помістити його під варту чи обрати інші запобіжні заходи. Три судимості Корнієнка (загалом 12 років ув'язнення) погашені. Тож нині він — законослухняний громадянин.
Вікторія Калінчук, невістка загиблої:
— Того вечора вона поверталася додому з магазину. Вийшла з маршрутки навпроти будинку на Макарова, 6, де мешкала. Коли ступила на пішохідний перехід, то одна машина зупинилася, щоб пропустити її, а інша... Брехня, що нібито вона вискочила, бо мама завжди була уважною та поміркованою. Зі слів людей, які там були і все бачили, та машина їхала із швидкістю понад 100 км за годину. Окрім слів людей, доказ тому й те, що мама відлетіла на 30-40 метрів від переходу, та й травми... Голова пробита, з одного боку просто місиво... Вона лежала мертвою, а він прогулювався там, поки правоохоронці й друзі на "крутих" машинах поз'їжджалися.
Ми, рідні загиблої, не бажаємо комусь зла й розуміємо, що покійниці не повернути, але будемо домагатися, щоб справу "не зам'яли" й винуватець аварії максимально відповів за законом. Я вже навіть Яремі та Порошенку написала прохання про це... Ми з чоловіком живемо в Києві, й наша восьмирічна донька досі не знає, що бабусі вже немає. Будемо з психологами радитися як саме й коли їй таке сказати. Дитина завжди зідзвонювалася з бабусею, на всі канікули — до неї в Рівне, збиралася й на ці осінні. А поїхали тільки ми з чоловіком — на похорони.
Віктор Корнієнко (з його інтерв'ю одному з рівненських інтернет-видань):
— Те, що вже пишуть в Інтернеті про цю аварію, мовляв, водій був нетверезим і їхав на шаленій швидкості — нісенітниця й звичайна спекуляція на моєму імені. В той вечір вулицею Макарова їхав із дитсадка, звідки забрав п'ятирічного внука. В авто була й дружина.
Їхав зі швидкістю до 60 кілометрів за годину. Збільшити її не міг, бо в мене стоїть коробка-автомат. Коли вона входить в "аварійний стан", щось там ламається, вона перемикається на третю передачу і тільки так авто їде. Тому я брав цей автомобіль лише щоб відвезти малого у дитсадок та забрати. Там дуже темна вулиця, надворі була мряка. Я їхав у лівому ряду. А у правому паралельно їхали великі авто, через які я не помітив знак переходу. Лише безпосередньо перед авто я побачив "зебру", на якій нікого не було. Жінка вискочила перед автомобілем настільки миттєво, що зреагувати я просто не встиг, хоча маю солідний досвід керування.
Я зупинив авто. Ми з дружиною підбігли до жінки. Я відразу викликав "швидку". Навколо місця аварії почали збиратися люди. Якісь чоловіки полізли у бійку, почали мене штовхати, вдарили в обличчя. Довелося себе захищати. Потім приїхало міліцейське керівництво. Спілкувалися ми спокійно. Ніякої упередженості щодо мене не було. Я готовий сприяти у розслідуванні цієї трагічної аварії, яку вважаю нещасним випадком...
Розумію, що винен у смерті людини. Одразу хотів зустрітися із родичами цієї жінки. Однак мені порадили трохи зачекати і їхати до них уже після похорону. Я готовий фінансово допомогти цій родині.
Олександр Гонтар, старший слідчий УМВС в Рівненській області:
— Розпочато кримінальне провадження за частиною другої статті 286 ККУ, яка трактується як порушення ПДР, що спричинило смерть потерпілого й передбачає від трьох до восьми років позбавлення волі. Однак ДТП не є умисним злочином, лише за умови доведення вини водія йому пред'являють звинувачення та, за необхідності, обирають міру запобіжного заходу. І навіть якщо в чоловіка в минулому були нелади з законом, якщо судимості погашені, то для закону він такий самий, як і всі інші. Відтак на сьогодні водій, який був за кермом авто, що збило жінку на вул. Макарова, поки навіть не підозрюваний, а лише один із свідків... Обставини ДТП ще встановлюються, призначено різні експертизи, опитуються очевидців.
Те, що говорять різне, — це завжди так у подібних випадках. Водій буде казати, що їхав "нормально", а пішохід раптово вискочив... А інші, скажімо, що швидкість була надмірною, що за кермом був нетверезий... Як все було насправді й має з'ясувати слідство. На даний момент можна стверджувати тільки таке. Водій за кермом був тверезим, з місця пригоди не втікав, зі слів дружини, яка була в авто, викликав "швидку" для потерпілої. Слідства він не уникає, на виклики з'являється.
Андрій Валерко, начальник сектора організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг УДАІ:
— За радянських часів на тій ділянці вулиці Макарова зупинялися тільки азотівські автобуси, щоб забрати чи висадити робітників заводу. Коли ж містом почали курсувати маршрутки, управління ЖКГ виготовило документацію та облаштувало там зупинку громадського транспорту. Перший пішохідний перехід на вул. Макарова з'явився саме в тому місці, й там уже був випадок загибелі людини.
В цьому році там провели реконструкцію, розмістили зупинки вже не навпроти, встановили додатковий ліхтар. Тобто розмітка пішохідного переходу нанесена, знаки — нові, освітлення набагато краще, ніж на інших пішохідних переходах. Чи достатньо цього? Місцеві мешканці неодноразово просили, щоб там ще більше ліхтарів було, й головне — щоб світлофор поставили. Ми в Державтоінспекції також за це. І влада міста теж. Так само як і в питанні встановлення світлофорів на інших проблемних ділянках — зокрема, перехрестях Степана Бандери й Соломії Крушельницької, Макарова та Дубенської, Соборної й Старицького. Але за браком коштів справа поки дійшла тільки до підготовчих робіт для встановлення світлофора на перехресті Соборної й Старицького.
Довідка "РВ"
Рівнянин Віктор Корнієнко був засуджений у січні 1999 року за вимагання, яке йому інкримінувала СБУ. Суддя Станіслав Ковалевич позбавив його волі на 8 років, з конфіскацією майна. Початком відбування покарання суд визнав дату його затримання — 5 лютого 1997 року. Підсудний опісля вироку брутально облаяв суддю і міг за це отримати ще 2 роки позбавлення волі, проте цього не сталось. "Лєвальот" вважав себе невинним, справу — "сфабрикованою на спеціальне замовлення". Відбувати покарання Корнієнка відправили у Полицьку колонію посиленого режиму, що у Володимирецькому районі. Доля з ним обійшлася жорстоко: зненацька померла дружина, потім — захворів син, доньку покарали за вживання наркотиків. З колонії у Полицях за злісне порушення режиму Корнієнка відправили в Городищенську колонію особливого режиму, що поблизу Рівного. На волю він вийшов у лютому 2005 року. А в червні 2008 знову опинився у слідчому ізоляторі. Цього разу його затримали працівники управління боротьби з організованою злочинністю за підозрою у причетності до шахрайства з квартирами, вчиненому в особливо великих розмірах. Разом із ним опинилися у неволі декілька міліціонерів, яких також запідозрили у відбиранні осель у самотніх людей.tag:Лєвальот
