Всесвітня виставка котів цього року вперше проходила в Україні — у Дніпропетровському Льодовому палаці спорту. Призером виставки серед юніорів став рівенський котик-красунчик породи канадський сфінкс Вермут, який отримав високі оцінки авторитетного міжнародного журі. Він і справді красунчик — так гарно над ним почаклувала природа, поєднавши в забарвленні кота голубий та кремовий кольори.
Всесвітня виставка котів цього року вперше проходила в Україні — у Дніпропетровському Льодовому палаці спорту. Призером виставки серед юніорів став рівенський котик-красунчик породи канадський сфінкс Вермут, який отримав високі оцінки авторитетного міжнародного журі. Він і справді красунчик — так гарно над ним почаклувала природа, поєднавши в забарвленні кота голубий та кремовий кольори. А його родовитість (хвостатий рівнянин — прямий нащадок канадійського кота) надає Вермуту такі риси характеру, як впевненість, допитливість та чарівність. До речі, Вермут — це ім’я за паспортом, а саме кошеня реагує тільки на кличку «Венєчка», тому що вдома всі називають його саме так. Господарка кота Оксана Селезньова розповіла, що на виставку прибуло всього 318 кандидатів у чемпіони зі всіх куточів України та Росії, з них 22 — породи канадський сфінкс. Однак саме «наш» рівенський котик одержав перемогу і диплом про перше місце. За словами пані Оксани, котику ще не виповнилось і року, віку, коли наші чотириногі друзі повністю набирають «спортивну» форму. Тому Венєчка ще позмагається і в інших чемпіонатах, але трохи пізніше, щоб постати перед глядачами у всій своїй красі. А нещодавно у Рівному з’явилася кішечка цієї породи, але вона ще зовсім маленька — їй немає і чотирьох місяців.
Довідка «РВ». Назва породи «канадський сфінкс» викликає асоціацію з магією, пірамідами, містикою стародавнього Єгипту. Кицька-«сфінкс» — це теж магія, але реальна, з плоті та крові, це — м’які лінії тіла, магія гармонії, пронизливий погляд зелених очей. Ці коти дуже схожі на людей, у них лапки, як ручки, вони люблять спати під ковдрою, поклавши свої рожеві вушка на подушку, і дивляться прямо в очі, не відводячи погляду, що нехарактерно іншим породам. Вони не терплять самотності, їм необхідно постійно знаходитись в оточенні людей, так би мовити, спілкуватися. І хто хоча б раз візьме цю істоту на руки і відчує замшеве тільце на своїх долонях, уже ніколи не забуде це екзотичне створіння.
