За бюджетні кошти на Рівненщині цього троку мають збудувати більше трьох десятків сімейних амбулаторій. Більшість уже або здана, або на стадії завершення, адже будувати почали ще з зими. Деякі амбулаторії здавали з небаченою швидкістю — за чотири місяці. Однією з причин поспіху були президентські вибори навесні. Урочисто перерізати стрічки біля деяких амбулаторій до виборів чиновники встигли, проте тепер із швидкобудами проблеми — у будівлях з’явилися грибок та пліснява.
«Поцвілі» стіни небезпечні для здоров’я, у першу чергу, медиків, які постійно перебувають в амбулаторії.
Значне ушкодження стін, наприклад, є в амбулаторії у Повчі Дубенського району, яку будувала за близько сім мільйонів гривень створена торік рівненська фірма родини Олени та Віталія Шулів «Оленвіт».
Подібні проблеми, втім, не лише у Повчі, а практично у всіх амбулаторіях, які здавали навесні.
Директор обласного департаменту будівництва Ярослав Мазярчук зазначає, що проблему вже вирішують. Проте винні, наголошує п.Мазярчук, не будівельники, а медики та місцева влада.
— Вікна, двері зачинені, вентиляція та кондиціонери не увімкнуті, бо економлять гроші — звісно ж будівлі не просихають належно, — зазначає Ярослав Мазярчук. — Амбулаторії просто потрібно висушити, ми ж для цього встановили у будівлях дорогу вентиляцію. А у деяких амбулаторіях нам сказали, що не знають, як її ввімкнути…
Не можу сказати, що проблема масова, проте ми взяли її на свій контроль і тепер перевіряємо, де правильно будівлі експлуатують, розмовляємо з сільськими головами, лікарями. За літо приміщення мають висохнути. Окрім того, є гарантія від підрядників: якщо потрібно буде, вони ще раз оброблять стіни спеціальними засобами.
Близько 15 амбулаторій зараз добудовують, дві — у Здовбиці Здолбунівського району та білій Криниці Рівненського — лише розпочали, а у Полицях Володимирецького району досі шукають земельну ділянку.
У серпні значну кількість новобудов планують здати. Проте будівельники, які працюють над амбулаторіями, нарікають, що розроблений у Києві проект, єдиний для всіх амбулаторій, непродуманий.
Наприклад, вважають, що варто було б замінити електроопалення більш дешевим — торф’яним (якщо це про північ області чи Дубенський район, де торф’яні родовища), зробити менше коридорів і т.п. Ярослав Мазярчук з цим не погоджується.
— У київський проект ми вносили певні зміни. Проте електроопалення — виправдане. Якщо встановлювати парове опалення, потрібно ще шукати людину, яка б розпалювала котел, потрібно замовляти торф постійно і т. под., — зазначає пан Мазярчук. — А в електрорадіаторах можна легко виставити потрібну температуру. Наприклад, на ніч — на мінімум. І не треба ніякого сторожа чи кочегара. Ми ж біля атомки живемо, навіщо спалювати торф? Окрім того, в амбулаторіях хороша вентиляція та кондиціонери — ними теж можна обігрівати приміщення.
Алла САДОВНИК.
