Недобудований комплекс з котеджів, гаражів, готелю, тенісного корту та басейну, що на вулиці Київській у Рівному, продано у квітні за 15 мільйонів. З аукціону його купило здолбунівське ТОВ «Транс-Н» і навіть вже розпочало ремонтувати занедбані будівлі. Але тепер облрада вимагає скасувати результати аукціону — хоче повернути кошти, які вклала у будівництво.
Облрада судиться одразу і з регіональним відділенням Фонду держмайна, і з Державним агентством автомобільних доріг, і з «Транс-Н», вимагаючи, аби результати аукціону скасували, договір з «Транс-Н» розірвали, а Держагентство визнало за радою право на частину майна дорожнього комплексу.
Коментарі
Олександр Балунський, директор «Транс-Н»:
— Ми чесно виграли аукціон і, як добросовісний покупець, вчасно за нього заплатили. На Prozorro не було жодних згадок про те, що майно спірне. Та й взагалі — чомусь цим майном минулими роками ніхто не цікавився.
Якби йшлося саме про повернення коштів, обласна рада судилася б за те, щоб їй компенсували частку з продажу майна. А у цьому випадку, підозрюю, йдеться про лобіювання чиїхось інтересів. Можливо, хтось інший хоче купити за безцінь цей об’єкт. Тим паче, що ми вже вклали у його покращення більше трьох мільйонів гривень, зокрема переробили комунікації. Про приватизацію комплексу говорили з 2010 року. Облрада хіба не знала про це? Як вона тепер збирається забрати майно у нашої компанії, яка чесно виграла торги? А якщо все-таки виграє суд, нам повернуть наші кошти? Хто після цього захоче інвестувати в область?
Богдан Гречко, начальник відділу юридичного забезпечення та кадрової роботи виконавчого апарату Рівненської облради:
— Рівненська обласна рада вклала у будівництво комплексу на вулиці Київській у 2001-2004 роках 2,6 млн грн. Це 26% від загальної суми витрачених коштів. Решту оплатили з державного бюджету. Оскільки об’єкт був незавершеним будівництвом, зареєструвати право власності на свою частку у ньому ми не могли. Потрібно було чекати, поки його здадуть в експлуатацію. Законодавство, втім, передбачає один спосіб оформлення права власності на незавершений об’єкт будівництва, — якщо його збираються виставити на продаж. Цим Державне агентство автомобільних доріг, очевидно, і скористалося, торік зареєструвавши стовідсотково право власності на себе. Рівненська облрада дізналася про це лише на початку цього року.
Ще перед аукціоном ми писали листи і до відділення ФДМУ, і до Державного агентства автомобільних доріг з проханням зупинити процедуру відчуження і вирішити питання, так би мовити, «полюбовно», виділивши обласній раді її частку в майні. Оскільки аукціон не скасували, ми написали його переможцю перед підписанням договору купівлі-продажу, що є спірна ситуація щодо майна і обласна рада подаватиме до суду. У листі просили звернути на це увагу, тобто підприємство знало про наші наміри.
У суді вимагаємо визнати аукціон недійсним та скасувати договір купівлі-продажу. Ми хочемо вчинити відповідно до законодавства: зареєструвати право власності на 26% недобудованого комплексу, винести на сесію Рівненської облради рішення про відчуження цього майна — і тоді нехай відділення Фонду держмайна виставляє його на продаж.
Кирило Бережний, начальник Рівненського регіонального відділення Фонду держмайна:
— Відділення всього лише здійснювало продаж об’єкта, проте саме рішення — продавати чи ні — ми не могли ухвалювати. Це робив орган управління, тобто Держагентство автодоріг. Коли облрада надіслала нам лист з проханням скасувати торги, ми надіслали звернення до Держагентства, проте воно вирішило проводити аукціон.
Об’єкт стояв 20 років, а обласна рада за останні роки не робила нічого, щоб виділити частку в його майні, завершити його будівництво чи принаймні виділити кошти на його утримання та охорону. Ще рік-два — і там би нічого не залишилося. Тому, з державницької точки зору, правильно, що об’єкт було продано.
Але облрада має право на повернення вкладених коштів. Як на мене, немає жодних проблем, щоб через суд витребувати гроші. Але рада не хоче 2,6 млн грн, а вимагає 26% майна. Не знаю, яким чином можна виділити цю частку. Тим паче, що ми продавали комплекс за балансовою вартістю і не робили оцінки майна, а інвестор уже вклав у нього власні кошти.
Алла САДОВНИК.