Охорона «на халяву», або Чим привабив охоронців «Тайфуна» ливарний завод

3298 0

Ми у соцмережах:

Більше року на прохідній та на території ЗАТ «Рівненський ливарний завод» чергують бійці луганського приватного охоронного агентства «Тайфун». Ця фірма досить відома в Україні, тому послуги її працівників коштують недешево. Втім, для РЛЗ, як стверджують акціонери, яких колишній керівник РЛЗ не пускає на підприємство, вони чомусь зробили виняток. Вже кілька місяців поспіль «тайфунівці» охороняють завод, нічого за це не отримуючи. Відтак, їх на ливарному заводі цікавить щось інше. Що саме — спробував дізнатись кореспондент «РВ».

Агентство безпеки «Тайфун» — одна з найбільших охоронних структур України. Створена вісім років тому як ліцензована приватна структура для охорони життя та здоров’я громадян, охорони приватного майна власників, у тому числі і під час його транспортування. Кадровий кістяк фірми складають ліцензовані охоронці з високим рівнем професійного досвіду. Більшість працівників фірми — це колишні офіцери армії та флоту, СБ, МВС та інших силових структур. Сьогодні агентство забезпечує охорону більш ніж трьох тисяч об’єктів по всій Україні. Серед них великі виробники, заводи, банки, офіси великих компаній, ювелірні салони, салони стільникового зв’язку і т. д. На своєму рахунку «Тайфун» має чимало відзнак державного рівня. Втім, окрім нагород, бійці «Тайфуна» за історію існування агентства кілька разів встигли «засвітитися» в сприянні тим, кого українські ЗМІ однозначно охрестили рейдерами. Перший випадок, що викликав суспільний резонанс — це конфлікт між працівниками агентства безпеки «Тайфун» та католиками міста Дніпропетровська у 2007 році. Тоді «тайфунівці», захищаючи інтереси американської компанії «Dugsbery, Inc», що свого часу придбала це приміщення з порушенням усіх законодавчих вимог і не розрахувавшись за нього. Суд визнав цей договір купівлі-продажу культової споруди недійсним, втім, американці продовжували наполягати на своєму. Щоб довести своє право власності на приміщення храму св. Йосифа, на очах у сотні свідків більше десятка озброєних охоронців фірми «Тайфун» силоміць повикидали жінок, які молилися в храмі. Другим, не менш яскравим, прикладом є участь приватного охоронного агентства «Тайфун» у захопленні грецьким банком «Піреус Банк МКБ» одного з найбільших столичних автотранспортних підприємств ВАТ «Автотранспортник 13066». Діючи від імені грецького банку, озброєний спіцпідрозділ «Тайфун» увірвався в приміщення підприємства і кілька тижнів тримав його під охороною, не пускаючи всередину працівників. Як з’ясувалося згодом, греків цікавило не стільки підприємство, скільки ласий шматок столичної землі, який «Автотранспортник 13066» отримав ще півстоліття тому для будівництва автопарку. Тому іноземці шляхом нехитрих документальних маніпуляцій спробували привласнити все підприємство. А щоб взяти його під свій вже фактичний контроль, залучили бійців спецпдрозділу охоронного агентства «Тайфун». Тепер, схоже, черга дійшла і до Рівненського ливарного заводу. Охоронці «Тайфуна» з’явилися на РЛЗ у квітні минулого року. Угоду з ними уклав Валерій Канський, який представився генеральним директором підприємства. Цікавим є той факт, що саме пан Канський з 2007 року в судах оскаржував своє звільнення. Поновитися йому вдалося лише у квітні цього року за рішенням Семенівського районного суду Полтавської області. Тобто за логікою на момент укладення договору з охоронною фірмою «Тайфун» він був звільнений, відтак не мав на це жодних повноважень. Знало про це і керівництво охоронної фірми. Відповідні повідомлення їм неодноразово направляли власники підприємства. Втім, це не завадило «тайфунівцям» підписати відповідний договір. П’ятого жовтня, коли на територію заводу зайшов новопризначений зборами акціонерів Валерій Марчук, він першим своїм розпорядженням розірвав договір з охороною «Тайфун». Його після перевірки відповідних документів безперешкодно пропустили. Більше того, охоронці цьому рішенню нового генерального директора підкорилися і покинули приміщення. Тобто визнали його рішення легітимним. Втім, вже за кілька днів ситуація змінилася на протилежну. «Тайфунівці» без жодних пояснень повернулися на свої пости. Скидається на те, що у них з’явився якийсь «новий документ», що дає їм підстави перебувати на РЛЗ. Наразі вони про це офіційно не говорять. Після свого повернення на підприємство «тайфунівці» перестали пускати на завод новопризначеного генерального директора пана Марчука, а разом із ним акціонерів та членів спостережної ради. Коли ж ті спробували потрапити на завод, їх силоміць виштовхали, завдавши тілесних ушкоджень. Це все було зафіксовано на відеокамеру і передано в правоохоронні органи. Міліція після певного мовчання відмовила у порушенні кримінальної справи за даним фактом. Не знайшли у діях приватних охоронців складу злочину. Нині «Тайфун» продовжує охороняти підприємство. Щоправда, незрозуміло від кого саме. З дій приватної охорони схоже на те, що охороняють вони РЛЗ і пана Канського нині від… власників заводу. А разом і від преси. Принаймні минулого тижня, коли акціонери спробували провести в приміщенні адміністративного корпусу засідання наглядової ради, їх туди разом із працівниками місцевих ЗМІ без жодних пояснень не пустили. Більше того, до решітки, що приварена замість вхідних дверей заводу, на четвертому поверсі з боку охорони був підключений високовольтний кабель. З цього приводу Рівненська регіональна медіа-профспілка журналістів України після отримання заяви, підписаної журналістами кількох місцевих ЗМІ, звернулася в прокуратуру. Керівництво медіа-профспілки просить прокуратуру притягнути до кримінальної відповідальності охоронну фірму «Тайфун» за перешкоджання професійній діяльності журналістів. Ще одним не менш цікавим питанням є розрахунок за надані послуги між РЛЗ та приватною фірмою «Тайфун». Акціонери підприємства надали журналістам копію договору на надання послуг з охорони заводу. У ньому зазначено, що вартість послуг з охорони підприємства становить кілька десятків тисяч гривень у місяць (точну суму не називаємо, оскільки це є комерційною таємницею — Авт.) Водночас, РЛЗ вже кілька місяців поспіль, за словами акціонерів, не здійснює жодних проплат. Цей факт не підтверджують, але і не заперечують у центральному офісі «Тайфуна» в Луганську. Знову ж таки посилаючись на комерційну таємницю. Зазвичай фірми, які надають ті чи інші послуги, після того як споживач перестає їм платити, припиняють надання своїх послуг. В даному ж випадку виходить навпаки. «Тайфунівці» як несли службу на постах РЛЗ, так і продовжують її нести. Виходить, що солідна охоронна фірма витрачає кошти на оплату роботи своїх охоронців, їхні відрядження, оскільки всі охоронці немісцеві, а також на сплату податків виключно з власної кишені собі у збиток. Повірити у те, що приватна фірма надає послуги у вигляді благодійної допомоги — важко. Отже, їх пан Канський зумів зацікавити чимось іншим. Чим саме — залишається лише здогадуватися.

Влад ІСАЄВ.

Коментарі Олександр Музиченко, генеральний директор агентства безпеки «Тайфун»: — Ми діємо винятково в рамках закону. На момент укладення договору в Єдиному державному реєстрі генеральним директором підприємства значився Валерій Канський. До нас надходила різна інформація про судові позови як з одного, так і з іншого боку, але розбиратися в них не наша компетенція. Прізвище Канського значилося і, наскільки мені відомо, досі значиться в ЄДР навпроти графи — генеральний директор Рівненського ливарного заводу. Відтак він мав право укладати з нами угоду про співпрацю. Ліцензійних умов ми не порушили. Це підтвердили і результати багатьох перевірок різних контролюючих інстанцій. Будуть внесені зміни до Єдиного державного реєстру в пункті керівництва РЛЗ, тоді будемо говорити про розірвання договору чи укладення нового вже з новопризначеним директором. Якщо у нього буде таке бажання. Ще однією умовою розірвання договору може стати судове провадження з обов’язковою присутністю державного виконавця. Поки цього теж не було. Перевіряти ж, хто власник або хто новопризначений директор, до нашої компетенції не входить. Ми охороняємо майно підприємства і несемо за це повну матеріальну відповідальність. Що стосується боргу РЛЗ перед нами, то говорити про це відкрито я не маю права, оскільки це є комерційною таємницею. В усякому разі, якщо ми досі знаходимося на своїх постах, значить, знайшли шляхи, як підприємство може розрахуватися за надані нами послуги. Ілля Кошкін, голова наглядової ради ЗАТ «РЛЗ»: — Мені відомо, що РЛЗ заборгувало «Тайфуну» кількасот тисяч гривень. Втім, приватна охоронна фірма досі не розірвала договір і продовжує охороняти підприємство. Крім того, я не виключаю можливості, що поява «Тайфуна» на РЛЗ не випадково збіглася в часі з заснуванням компанії «Прометей». Скоріше за все, це був їхній спільний бізнес-проект. Спочатку компанія «Прометей» завдяки пану Канському отримала все майно заводу в обмін на 39% статутного фонду новоствореної компанії. Тобто РЛЗ не міг би впливати на подальшу долю свого майна. Згідно із законом для цього потрібно не менше 60%. Далі була спроба відчужити майно заводу через договір іпотеки з фірмою «Версіс». У разі невиконання умов договору позики ця фірма могла б стати одноосібним власником усього майна. Іншими словами, майно просто вкрали б. «Тайфунівцям» у цьому проекті відводилася роль охоронців. Спочатку пан Канський своїм підписом «легалізував» їхнє перебування на заводі під приводом охорони майна, а згодом вони охороняли б те саме майно, тільки вже на іншій юридичній особі — компанії «Прометей». На щастя, ми цю схему поламали. Господарський суд визнав, що пан Канський, коли приймалося рішення щодо майна заводу, не мав права діяти від імені РЛЗ, оскільки був звільнений з посади. Відповідно, він не мав права і укладати договір з охоронною фірмою «Тайфун». Керівництво охоронної фірми знає про це, втім, їхні працівники продовжують охороняти завод. Також керівництво «Тайфуна» знає і про те, що відомості в Єдиному державному реєстрі, де значиться пан Канський як генеральний директор РЛЗ, не відповідають дійсності, а нові відомості за сприяння пана Никитюка — голови Рівненської райдержадміністрації його державні реєстратори навмисне не вносять до реєстру. В законі «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» чорним по білому написано — якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР не були до нього внесені і третя особа (в даному випадку фірма «Тайфун») знала або могла знати ці відомості, то для третьої особи достовірними є саме ці, не внесені до Реєстру відомості. Охоронцям нічого не заважало переглянути протоколи зборів акціонерів або відповідні рішення судів. Вони цього не зробили і свідомо пішли на порушення ліцензійних умов. А перевірити це та відреагувати — пряма компетенція правоохоронних органів. Чомусь відповідної реакції, незважаючи на численні звернення та заяви, від них поки немає. Напрошується висновок: міліція на все це заплющує очі, а «Тайфун» спільно з паном Канським навмисно затягують час, аби закрутити чергову «квазіугоду». Наприклад, створити якийсь «Прометей плюс» чи ще щось на кшталт цього.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також