Олександр Шевченко - політик, народний депутат України, засновник карпатського курорту Буковель. І відомий меценат та благодійник. Діяльність Благодійного фонду Олександра Шевченка, який був заснований у 2014 році, має декілька напрямків. Основний з яких спрямований на допомогу та соціальну реабілітацію малозабезпечених, безробітних, дітей, людей з особливими потребами, учасників бойових дій, підтримку мистецьких, спортивних проектів, книговидавництва та інших.
Лише кілька з багатьох десятків програм Благодійного фонду Олександра Шевченка: близько 7000 дітей безкоштовно оздоровились у дитячому таборі «Артек-Буковель»; 9500 першокласників з Івано-Франківщини пройшли вишкіл та навчились кататись на лижах в лижній школі ТК Буковель; 3200 дітей з вадами опорно-рухового апарату, ДЦП та з аутизмом разом з батьками пройшли реабілітацію на базі ТК «Буковель», протягом заїзду діти мають дуже насичену програму, з дітьми працюють досвідчені психологи; християнський табір для дітей - у ньому уже відпочили 351 дитина з соціально-незахищених категорій населення і проблемних сімей; організовано перший в Україні табір для дітей з цукровим діабетом, які відпочивають разом з батьками; більше тисячі учасників АТО, які були поранені на війні, та рідних загиблих бійців і героїв Небесної Сотні з усієї України пройшли лікування та реабілітацію у Буковелі; близько 8000 пенсіонерів відпочили та оздоровились у Буковелі, отримавши оздоровчі процедури та безкоштовні консультації лікарів.
Також щорічно проводиться конкурс учнівських творів на патріотичну тематику, існує програма фінансової підтримки обдарованих дітей, постійно оновлюється матеріально-технічна база навчальних закладів міста Івано-Франківська, постійна допомога спортсменам та підтримка спорту, для системної та якісної допомоги бійцям створено Центр військової підготовки та інформації Олександра Шевченка, діє програма підтримки мистецтва: реставрація кам’яниць, проведення мистецьких фестивалів, виставок художників, книговидання… Благодійний фонд Олександра Шевченка нещодавно потрапив в звіт INTERNATIONAL HUMAN RIGHTS COMMISSION.
- Олександре, ви успішний політик та підприємець. І разом з тим відомий благодійник і меценат. Як ви прийшли до благодійності, в чому її сенс для вас?
- На різних етапах життя мені допомагали інші, я допомагав… Зараз це називають благодійністю, але насправді – це частина життя, без якої людина не може називатись людиною. Кожен може допомагати. Хтось молитвою, добрим словом чи порадою, хтось своєю працею чи ділами. А хто має можливість – фінансово чи іншими ресурсами.
Сьогодні люди в Україні доведені до межі бідності. Допомоги потребує мало не кожен другий українець, вже не говорячи про школи, садочки, соціальну сферу… Тисячі звернень, що надходять до моєї Громадської приймальні, на особисту і офіційну сторінку в Фейсбук є тому підтвердженням. Намагаюсь відгукнутись і допомогти, бо те що робиш для себе - те не забереш з собою, а що для людей - те для Бога і залишиться з тобою… Я впевнений, що служіння ближньому є найбільшим виявом віри, величезною складовою пошанування Творця. Якщо ти християнин, то мусиш допомагати тому, хто потребує.
З розвитком курорту «Буковель» в нашої команди з’являлись нові можливості бути корисними. З’явилося розуміння соціально відповідального бізнесу, коли частина зароблених коштів виділяється на благодійність, розвиток суспільства, підтримку літніх людей, допомогу дітям, підтримку цікавих проектів… Можливості Буковелю дозволили нам запровадити десятки соціальних проектів, учасниками яких стали вже десятки тисяч українців.
Спочатку ми запровадили програми оздоровлення дітей та пенсіонерів, потім взялися допомагати людям, зокрема і дітям, з інвалідністю та соціально незахищеним верствам населення, створили програми реабілітації учасників війни на Сході України. А коли проектів стало багато і вони почали діяти систематично вирішили створити Благодійний фонд, який і займається усіма соціальними програмами та благодійницькою діяльністю.
Благодійний фонд охопив, напевне, всі основні сфери життя. Адже діють програми підтримки спорту, медицини, оздоровлення дітей, підтримка обдарованої молоді, допомога армії, підтримка мистецтва… По кожному напрямку є відповідні фахівці-консультанти, які допомагають вирішувати проблеми, правильно спрямовувати кошти, допомагати юридично. Наша країна потребує кардинальних змін. Я б дуже хотів, щоб в українців не виникало потреби звертатись до благодійників, але на жаль зараз це нереально.
- З кожним роком зменшується чи збільшується число людей, які потребують допомоги?
- Збільшується. Люди не мають за що придбати навіть харчові продукти, бо мізерні жебрацькі зарплати, високі комунальні платежі та інфляція пожирають все зароблене. Переконаний, що головне завдання влади - повернути гідність українцям та державі. Чи можна говорити про гідність людини, якщо заробітної плати чи пенсії не вистачає на елементарне? А якщо трапляються проблеми із здоров’ям, то люди часто потрапляють в безвихідь. Зараз ми маємо замкнуте коло – субсидій, пільг, соціальної підтримки потребує чи не більша частина населення України.
- З чим найчастіше звертаються по допомогу?
- Майже кожне друге звернення – це крик про допомогу в лікуванні онкологічних захворювань чи необхідність операційного втручання. До того ж люди, через недосконалість медичного законодавства та відсутність технічного забезпечення і спеціалістів змушені шукати лікарів за кордоном, а це величезні кошти. Так звана «безкоштовна медицина» в Україні відсутня повністю. В лікарнях немає необхідних препаратів, пацієнти за свої кошти купують ліки та медикаменти… Яка ж це безкоштовна медицина? В нас є лікарі від Бога, які роблять все можливе і неможливе в існуючих реаліях… Звернень з проханням про допомогу на лікування надзвичайно багато. У нас в фонді навіть є окрема команда волонтерів, яка допомагає родичам організовано збирати кошти на лікування, організовує акції для збору коштів.
- Робота волонтерів у нас час неоціненна, особливо в допомозі бійцям…
- Так. Ми маємо контакти з багатьма волонтерськими організаціями. Після Революції гідності постійно допомагаємо і родинам Небесної сотні, і постраждалим на Майдані. А для допомоги бійцям в зоні АТО створили Центр військової підготовки та інформації. Завдячуючи роботі центру ми традиційно оздоровлюємо бійців, поранених, родини загиблих солдат у Буковелі, а також надаємо допомогу у вигляді закупівлі амуніції, бронежилетів, одягу, необхідних речей та харчових продуктів. Маємо багато інших проектів — зокрема, співпрацюємо з Центром Ростислава Валіхновського - тут безкоштовно проводяться операції учасникам війни. Підтримуємо і лікування наших бійців за кордоном.
- Як ставляться люди до Ваших програм, чи маєте контакти з учасниками ваших благодійних програм?
- Я завжди кажу всім:– робите добрі справи – не сподівайтеся на подяку… Хтось дякує, більшість. А хтось залишається і незадоволеним… Я роблю все це не заради подяки, і не заради слави, а для себе. Про багато випадків допомоги інколи не знає ніхто, крім мене і мого секретаря. Якщо я буду заможним, а навколо будуть бідувати діти і пенсіонери, страждати дорослі, поніверятись, шукаючи кращої долі по заробітках за кордоном, то яке ж щастя від того? Благодійність – це внутрішня потреба людської душі, за будь-яких обставин.
За публікацією https://t1.ua/novyny/ukraina на конкурс журналістських матеріалів «Поспішай творити добро» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.
