У суботу в Будинку профспілок на Майдані Незалежності з’явився один із головних атрибутів влади — «рамка» металопошуку. Її поставили на вході на третій поверх. Колись там засідало керівництво провладної пострадянської профспілки. Зараз тут штаб опозиції, яка тиждень дотискує владу — соратницю керівництва цього найбільшого, але маловпливового трейд-юніону. Будинок профспілок — стратегічний об’єкт, з якого лідери команди Ющенка ідуть прямо на трибуну на Майдані. 21 листопада у залі на першому поверсі була виборча дільниця №1, де голосував Віктор Ющенко. Через три дні будинок зайняла опозиція. Тепер у цій великій кімнаті — їдальня із пристойною вечерею для мешканців наметового містечка. Суп, вермішель, шмат м’яса, ковбасний сир, огірки, салат, компот. Перед входом — стіл зарядки мобільних телефонів. Тут же є стіл для збору пожертв, медпункт і пункт розселення.
У суботу в Будинку профспілок на Майдані Незалежності з’явився один із головних атрибутів влади — «рамка» металопошуку. Її поставили на вході на третій поверх. Колись там засідало керівництво провладної пострадянської профспілки. Зараз тут штаб опозиції, яка тиждень дотискує владу — соратницю керівництва цього найбільшого, але маловпливового трейд-юніону. Будинок профспілок — стратегічний об’єкт, з якого лідери команди Ющенка ідуть прямо на трибуну на Майдані. 21 листопада у залі на першому поверсі була виборча дільниця №1, де голосував Віктор Ющенко. Через три дні будинок зайняла опозиція. Тепер у цій великій кімнаті — їдальня із пристойною вечерею для мешканців наметового містечка. Суп, вермішель, шмат м’яса, ковбасний сир, огірки, салат, компот. Перед входом — стіл зарядки мобільних телефонів. Тут же є стіл для збору пожертв, медпункт і пункт розселення. На другому поверсі — «магазин». Точніше, склад секонд–хенду, який принесли кияни і який можна брати безкоштовно. Всі вишукують одяг із помаранчевими вставками. У великій залі профспілок — «спальня». Люди сплять на підлозі і на кріслах. Ті, кому не спиться, можуть взяти за столом реєстрації й почитати спецвипуск «Сільських вістей». Картина дуже сильна — нагадує щось спільне між кінозалом і вокзалом. Таке враження, що люди чекали на сеанс, але він все не починався, ось народ і позасинав. Поверхом вище знаходиться штаб-квартира. Туди нікого майже не пускають. Щоб потрапити у крило, де знаходиться кабінет із надписом «народний президент України Віктор Ющенко», потрібно пройти потрійний кордон. До речі, табличка на кабінеті так і не з’явилася. Надпис просто надрукований на принтері. Напроти кабінету Ющенка — двері з надписом «Кінах А.К.» Поруч із кабінетом Ющенка — «головний диспетчерський центр Вінський Й.В.». Якщо зайти всередину, то це спільна приймальня на два кабінети. На одному надпис «Тимошенко Ю.В.», на іншому — «Мороз О.О.». Однак кабінети порожні, чутно, як на вулиці безперервно скандується «Ю–щен–ко!», а по коридору іде Давид Жванія у гумових чоботях і одязі в стилі мілітарі. Він прямує з наради, в якій також брав участь Вінський, Безсмертний і Турчинов. Соратник Тимошенко Олександр Турчинов — серед радикалів у кампанії Ющенка. У нього теж є кабінет — напроти спільної приймальні Тимошенко і Мороза. Там він сидить разом із помічником, і там «Українська правда» спробувала з’ясувати, що далі чекає півмільйонні акції протесту в Києві. «Або вони підуть на наші позиції, або ми підводимо риску. Припиняємо гратися в іграшки: відтягни мій кінець!» — каже Турчинов. — Парламент у суботу вирішив, що найкращим варіантом було б переголосування другого туру... — Це можливо тільки якщо буде прийнято закон про заборону відкріпних посвідчень. Щоб не займатися дурною роботою, треба, щоб Кучма був готовий підписати закон. Чи готовий Кучма — це питання. Але якщо переговорний процес не буде закінчений на умовах, які запропонувала наша сторона, — ми переходимо до більш активних дій. Причому активність буде зростати у геометричній прогресії. Як у центрі, так і в регіонах. Люди сьогодні самі нас штовхають. — Про які активні дії іде мова? — Брати владу. — Як це зробити? Очевидно, що штурм Адміністрації Президента неможливий. — Влада — це можливість управляти процесом, а не знаходитися у будинку. У нас поруч МінАПК, але це не означає, що вони керують комплексом. Будівля — це не є самоціль. Можна взяти Адміністрацію, а потім не знати, що з цим робити. Взяти Адміністрацію — це крапка, а не початок. Коли влада не здатна сприйняти конструктивні пропозиції й не контролює ситуацію в країні — то така влада не має права надто довго існувати. В цьому випадку Комітет національного порятунку буде брати на себе владні функції. Що стосується варіанта, якщо все ж таки буде прийнято варіант переголосування — ми спокійно до цього ставимося. Для нас стратегічне питання — захист людей, які прийшли на Майдан. Тому що людям треба повертатися додому. І уявіть, люди з Донецька чи Маріуполя приїхали на Майдан, і повертаються в регіон, де відбувається якась істерія. З іншого боку, щоб провести чесне переголосування, в пакеті має іти відставка Кабінету Міністрів. І формування тимчасового уряду, мета якого — забезпечити чесні вибори. — Тимчасовий уряд — на чолі з ким? — Я не виключаю, що очолити уряд міг би голова Верховної Ради — залишаючись при цьому на своїй посаді. Хоча це моя власна думка. Або очолити уряд могла б якась нейтральна фігура з депутатів, чи хтось із тих, хто не претендує на цю посаду, хтось із відомих вчених. Хто міг би забезпечити передачу владу і чесні вибори. Крім того, відставка Януковича на часі, бо хтось має відповідати за економічні наслідки, які має Україна в зв’язку із тотальною фальсифікацією, за сепаратистські тенденції, які штучно завезені в Україну Кучмою, Януковичем і їхніми командами. — Є якісь конкретні автори у цієї технології сепаратизму? — Схема Донецько-Криворізької республіки пророблялася аналітиками Пінчука ще до початку виборчої кампанії — це схема самозахисту. Вони не хочуть втрачати «Криворіжсталь», свої трубні заводи, свої металургійні підприємства, ГОКи–шмоки, які вони незаконно приватизували або банально вкрали. — Якщо говорити про сценарій опозиції «брати владу» — це означає, що будуть віддаватися накази, які мають кимось виконуватися. Ким — окрім мерів західноукраїнських міст? — Не тільки. Сьогодні є структурні силові підрозділи, які готові перейти на нашу сторону. — Але якщо один підрозділ перейде, а інший не перейде, ситуація буде взагалі дивна? — Розумієш, ситуація неконтрольована тільки з боку влади. Яка не здатна зупинити процес інакше, ніж силовим варіантом. А зараз силовий варіант у разі застосування не призведе до результату. Може, декілька відморожених омонівців підуть на використання зброї. Але я не певен, що на це готові навіть їхні підлеглі. Навпаки, наскільки відомо нам, багато силовиків готові захищати беззбройних людей. І багато людей, які сьогодні знаходяться в Києві, готові вмерти за свободу. Я не знаю солдатів, які готові вмирати за вкрадені Кучмою і Януковичем гроші. — Вам вдалося з’ясувати, що насправді готувалося у п’ятницю рано-вранці в Адміністрації Президента — коли міліція розділила людей і явно готувалася до приїзду Кучми? — Було завдання МВС і внутрішнім військам забезпечити в’їзд Кучми і Януковича на територію Адміністрації. Вони дійсно планували акцію передачі влади і Янукович вступає у повноваження. Але офіцери і солдати так «завзято» робили розсікання людей, що навіть невеликі пікети залишилися на місцях. Не було у військових великого бажання виконувати ці накази! — Ви ведете підрахунок, скільки взагалі прихильників Ющенка із регіонів змобілізовано у Києві? — Ми навіть самі цього не знаємо. Люди їдуть самостійно. — Вони не реєструються у ваших центрах? — Не всі. Сьогодні стільки в Києві взято під контроль будинків: Український дім, Жовтневий палац, Будинок профспілок, усі кінотеатри, які розташовані в центрі Києва, Будинок офіцерів, Міністерство АПК, Консерваторія, вокзал і так далі. — Що, люди живуть у будинку Міністерства АПК на Хрещатику? — Так. Міністерство розпустило колегію і втекло. — Ну а де люди, вибачте, купаються? — У мешканців Києва також знаходиться багато людей. Крім того, до нас звернулося багато санаторіїв, які безкоштовно запропонували таку послугу — і ми направляємо туди людей на вирішення своїх комунальних проблем. — Скільки іде за добу харчів на утримання акції в центрі Києва — скільки центнерів ковбаси, хліба?... — Це закрита інформація. Але це серйозні цифри. Крім харчування, яке ми організовуємо, колосальний — просто колосальний! — обсяг їжі несуть кияни. Харчів вистачить на три роки осади! Деякі речі уже нема де складувати! Коли починає захльостувати — ми звертаємося з проханням приносити цільові речі. Крім того, частину харчів віддаємо знедоленим шахтарям, яких привезли за Януковича. Вони довго бомжували на вокзалі, а коли почали мародерствувати і громити кіоски, ми їх нагодували, дали трохи теплих речей. І вони з великою подякою і помаранчевими стрічками поїхали повертатися додому. Щоправда, частина завезених зі сходу людей ще залишилася в пансіонатах і піонерських таборах під Києвом. Але бажання іти на Київ вони не показують. Бандюки — вони, дійсно, за гроші можуть піти на провокації. А звичайні люди, яких мобілізували із шахт, — вони їхали, бо це був наказ і результат промивання мізків. Але потрапивши в умови такого свята свободи, люди змінюються на очах. Ще кілька днів тому вони кричали «націоналісти!», а зараз бачать, що у Києві зібралися нормальні люди. — Наостанок — що від коаліції «Сила народу» подарували в день народження Юлії Тимошенко? — Останнім часом всі наші свята не святкуються і ми їх зустрічаємо в бойових умовах. І Юлія Володимирівна теж. Немає часу! Тому квіти — це знак поваги. А на майдані люди зайця подарували... Це війна. І на війні вся атрибутика мирного життя відходить на другий план.
