Відомий рівненський бізнесмен, політик та меценат, засновник компанії «Сталь-М» Олексій Муляренко у передноворічному інтерв’ю нашому виданню розповів про бізнес, мистецтво, політику, проблеми міста та секрети успіху.
— Олексію Віталійовичу, насамперед хочемо привітати Вас з ювілеєм, з річницею створеного Вами підприємства «Сталь-М». Розкажіть, чим зараз живе Ваша фірма і як все починалося 20 років тому?
— О, це дуже цікава історія. У такому вже, як зараз здається, далекому 2001 році я задумався про відкриття власної справи. І усе вирішив випадок. Гостюючи у брата в Києві, який якраз робив ремонт у квартирі, я звернув увагу на металеві вхідні двері з гарним дерев’яним оздобленням і міцним італійським замком. Ми розговорилися про особливості конструкції таких дверей, їхню ціну та відмінності від звичайних дерев’яних, які тоді були ще дуже популярні. І от саме після цієї розмови вирішив, що виробництво металевих вхідних дверей може стати цікавою справою.
Спочатку вивчив ринок і конкурентів, розробив бізнес-план, закупив необхідне та досить просте обладнання і в гаражі батьківського будинку я відкрив свою першу майстерню з виготовлення металевих дверей. Тоді, на момент заснування «Сталь-М», у нас працювало всього три людини, об’єднаних спільною справою. Спочатку я сам особисто їздив, знімав заміри та закуповував матеріали, вивозив двері на монтаж.
— Отже, в чому, на Вашу думку, головна причина успіху компанії «Сталь-М»?
— Звичайно, в основі нашої успішної історії в першу чергу — люди. Наші працівники, наші клієнти, наші партнери. За 20 років штат підприємства «виріс» у багато разів. Тепер на заводі, в офісах і фірмових магазинах у Рівному та регіонах України працює близько сотні працівників. Це потужний та професійний колектив однодумців, який здатний вирішувати будь-які виробничі та управлінські рішення. І ми, в свою чергу, створюємо для них найкращі умови для розвитку. Усі наші працівники забезпечені впорядкованими робочими місцями, матеріально-технічними ресурсами, достойною заробітною платою. Для професійного розвитку працівників існують програми стажування, навчання, тренінги, курси підвищення кваліфікації тощо.
Серед наших клієнтів — атомні станції, металургійні підприємства, заводи, порти, лікарні, торговельні центри, музеї, школи та дитячі садки тощо і, звісно ж, різноманітні житлові комплекси та приватні помешкання в багатьох містах України.
Ми налагодили партнерство з потужними профільними і професійними об’єднаннями, такими як Конфедерація будівельників України та Українська Локмайстер федерація.
І зважаючи на усе вищесказане, хочу зазначити, що нині ми відзначаємо не просто ювілей компанії, це позначка у 20-річній історії співпраці, побудованій на виправданій довірі, відповідальності, чесності та професійності. Тому кожному з наших працівників, клієнтів і партнерів я кажу велике спасибі за те, що усі ці роки ви зі «Сталь-М»: за вашу роботу, відповідальність, за ваше ставлення до справи.
— Що у планах компанії «Сталь-М» на наступний рік та які подальші перспективи розвитку?
— В сьогоднішніх умовах, звісно, важко планувати якісь довгострокові стратегії, тому для себе ми вирішили планувати на один рік з переглядом стратегічного плану через пів року, ну і, звісно, оперативне щотижневе планування. А звітний тиждень у нас, до речі, розпочинається у середу, а не в понеділок.
Ключовими питаннями для нас є розвиток виробництва та створення нових робочих місць, значне збільшення кількості виготовленої продукції. Можливо, це звучить пафосно, але це справді відповідає нашим сьогоднішнім пріоритетам. Тільки за цей рік ми створили більше тридцяти добре оплачуваних, якісних робочих місць. В наших найближчих планах також інвестування в будівництво нових виробничих потужностей підприємства на суміжній з нами занедбаній земельній ділянці, на якій, до речі, знаходяться наші об’єкти нерухомого майна. Для цього ми вже виготовили необхідну документацію та спрямували повторно на розгляд сесії міської ради з метою придбати цю ділянку в міста. А це знову ж таки чималі надходження до міського бюджету, і ми розраховуємо у цьому питанні на підтримку керівництва міста та міських депутатів.
Також пріоритетним завданням на наступний рік для нас є робота з іноземними партнерами та експорт продукції «Сталь-М». Для цього ми готуємось до європейської сертифікації та вже проводимо зустрічі й переговори з підприємствами із Хорватії, Італії, Чехії та Польщі. В експорті найбільш головне і складне — це зробити перші кроки, зрозуміти культуру споживання, яка в кожному регіоні різна, звісно, сертифікація, логістика, юридичний та митний супровід, мова тощо. Одне слово, попереду багато цікавої роботи, але, до речі, в цьому році ми вже зробили перші продажі у Сполучені Штати Америки.
— Давайте поговоримо про Рівне. Розкажіть про Ваш мистецький проєкт та захід, який відбувся минулого тижня і мав гарну назву «Рідне Рівне».
— Це відносно новий напрям у моєму житті. А звернути увагу на проблеми мистецького середовища нашого міста мене спонукала робота над створенням Художнього музею, бо, на жаль, Рівне — єдиний обласний центр, де немає такого закладу. Я і на сьогодні переконаний у доцільності й, головне, в можливості створення Художнього музею у приміщенні колишнього Національного банку на вулиці Симона Петлюри. Ця справа розпочата, виконано багато роботи, і цілком можливо довести цю важливу справу до логічного завершення, тим більше, що передача цього майнового комплексу громаді міста дозволить вирішити ще багато важливих питань, наприклад, перенесення музичної школи з вулиці 16 Липня в одне з приміщень колишнього банку, а тим часом провести реконструкцію цих небагатьох старих будинків у серці нашого міста.
Отож, повертаючись до події під назвою «Рідне Рівне», то однією з наших успішних ініціатив я вважаю проведення міжнародного фотохудожнього пленеру «Рідне Рівне», який ми провели торік спільно з місцевими митцями та днями презентували каталог творів його учасників, який передамо у кожну школу і бібліотеку міста, та відкрили однойменну виставку. В галереї представлено роботи двадцяти фотографів і художників з Києва, Тульчина, Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Луцьку та ін. Були учасники з Литви та Конго. Це є мистецькою сторінкою історії Рівного, якою ми ділимося з містянами.
— Які найбільш нагальні питання, на Вашу думку, сьогодні на порядку денному для Рівного?
— Однією з болючих тем для нашого міста наразі є розвиток транспортної інфраструктури. Постійні затори. До слова, в цьому контексті ми виглядаємо набагато гірше від сусідніх Луцька та Житомира. Навіть у Мілані та Загребі немає таких заторів. Тут потрібен науковий комплексний підхід, ціла програма, а головне — дії.
Ще однією суперечливою, на мою думку, темою зараз є будівництво олімпійського басейну на базі ДЮСШ № 2. Звісно, питання будівництва нового великого 50-метрового басейну є важливим та актуальним, але хочу нагадати, що його будівництво планувалось як логічна друга черга спорткомплексу на Макарова, де, в свою чергу, вже передбачено всі необхідні нові комунікації, зручне місце розташування, земельна ділянка зі спеціальним призначенням, що дає можливості швидко почати реалізовувати даний проєкт. Один із задумів спорткомплексу і полягав в ефективному використанні спільної інфраструктури, що, до речі, також суттєво впливає на вартість реалізації об’єкта. Можливо, я не знаю якихось ще деталей, пов’язаних з будівництвом басейну саме на базі ДЮСШ №2, але, як на мене, такий об’єкт не варто робити на подвір’ї школи у густозаселеному мікрорайоні.
— Ми з Вами спілкуємося напередодні новорічних та Різдвяних свят. Що б Ви хотіли побажати рівнянам у новому 2022 році?
— Хочу щиро побажати моїм землякам витримки, віри і добра. Добра одне одному та одне до одного. Адже у теперішній непростий час нам потрібно об’єднувати зусилля та знаходити порозуміння і разом працювати на розвиток Рідного Рівного. Нехай у Новому році нам вдається усе задумане! Щасливого Нового року та Різдва Христового!
