Осінь — пора полювання, коли кожен власник двостволки чи хоча б «пневматики» мріє про велику дичину, іноді навіть про ту, яка йому зовсім не по зубах. Особливо характерним цей вид спокуси є для українських політиків.
Нещодавно американський журнал «National review» опублікував статті старшого науковця інституту Като Дага Бандоу «Зрозуміти Україну. Друзі й вороги». Бандоу відомий як один із впливових свого часу радників екс-президента США Рейгана. Як повідомляє газета «2000», у статті, зокрема, говориться: «Наступні вибори президента України відбудуться у жовтні 2004 року. Список можливих наступників досить довгий, серед претендентів — прем’єр-міністр Віктор Янукович із його почасти суперечливим минулим і Віктор Медведчук, провідний правознавець і глава президентської Адміністрації. У цьому списку згадують також голову Національного банку Сергія Тігіпка. Усі вони перебувають під постійними атаками опозиції». Справді, важко не помітити, що останнім часом представники опозиції розгорнули справжнє полювання (поки що — інформаційне) на знакові фігури від влади. Як відзначає «Ділова Україна», «…конфлікт у Львові — це лише прелюдія основного протистояння, яке набиратиме обертів до майбутніх президентських виборів. Оскільки сам конфлікт... лежить у площині «Віктор Ющенко — Віктор Медведчук». Більшість своїх пострілів опозиціонери спрямовують саме в главу президентської адміністрації. І це є цілком пояснюваним. Як відзначає газета «Лесин край», «нині позиції Віктора Медведчука виглядають дуже серйозними». Автор погоджується з думкою журналіста тижневика «Дзеркало тижня» Юлією Мостовою про те, що «зараз у В.Медведчука, можливо, навіть більше, ніж рік тому, є всі підстави стверджувати, що влада сильна як ніколи». Так і напрошується в цьому зв’язку образне порівняння глави АП із легендарним Феніксом, який відроджується з попелу... Видання «Вільне життя» пише про унікальні здібності цього політика так: «Мало чи не в усьому, що відбувається нині в країні, аналітики вбачають «руку Медведчука». Кадрові призначення силовиків, просування політичної реформи, вступ до ЄЕП — усе це приписується главі АП Віктору Медведчуку. …В Україні склався лівоцентристський патріотичний блок. СДПУ(о) стала цементуючою силою між лівими та центристами. Така політична конфігурація, безсумнівно, додасть стійкості українській політиці. Роль Медведчука в усьому цьому безсумнівна, а те, що йому віддають належне його опоненти, — одна з найвищих нагород для політика», — резюмує автор. Розповідаючи читачам про останні політичні й міжнародні події, газета «Українське слово» відзначила також, що «після Ялти суттєво зросли шанси Віктора Медведчука отримати московську підтримку». Певна річ, на чужий успіх «нашоукраїнцям» дивитися боляче — як на яскраве сонце, а от погрітися (та хоча б руки нагріти) завжди хочеться. Народний депутат України Дмитро Чобіт, очевидно, вирішив: «стріляти — то стріляти». Як повідомляє газета «Столиця», «Чобіт хоче відсудити в Медведчука 700 млн. доларів». За даними інтернет-видання «ІМІ», «автор книжки «Нарцис» подав ще кілька клопотань, зокрема: запропонувати Віктору Медведчуку відкликати безпідставний позов; попросити вибачення за цей позов; негайно подати у відставку з посади голови АП; прийняти зустрічний позов Д. Чобота до В. Медведчука; витребувати з АП копію наказу про призначення Сергія Медведчука головою ДПА у Львівській області; вести повну фіксацію технічними засобами всіх засідань у цій справі». І це ще не повний перелік «мішеней», у які хотілося б влучити найманому біографу, «трунарю олігархів» Чоботу. Але в житті бажання не завжди збігаються із можливостями. Як повідомляє «Україна-Центр», «гравцем, якому найбільше щастить на вересневій політичній біржі, слід визнати все ж таки Віктора Медведчука…» Отже, Фенікс — на те він і Фенікс... На них полювати — лише патрони витрачати марно.
