Таким чином вони відкрили сезон збирання меду. Відомі бджоловоди, учені, апітерапевти, медовари та виробники обладнання зібралися на «Малий бджолярський круг» у селі Олександрія Рівненського району.
- Таке зібрання ми проводимо вдруге, в подальшому плануємо зробити це весняне дійство традиційним. Приємно, що географія учасників цього року розширилася. Бджоловоди приїхали з 15 областей, у тому числі з Волинської, Львівської, Тернопільської, Київської, Івано-Франківської, Хмельницької, Житомирської, Харківської та навіть Луганської й Донецької. Це свідчить про те, що захід з кожним роком стає все більш популярнішим, - розповів керівник Спілки пасічників Рівненщини Андрій Тимощук.
Учасники «Малого бджолярського кругу» обговорити методи лікування бджіл, апітерапію, виробництво косметики з меду та власне медоваріння.
Рівненщина славиться своїми традиціями бджолярства. Тут зареєстровано близько півтисячі господарств, що займаються цією справою. Також в області працює гощанське підприємство «Країна меду», що займається заготівлею та переробкою меду натурального, а також його експортом до ЄС, США та Ізраїлю. Торік на світові ринки воно постачило продукції на суму понад 5 мільйонів євро. З таким результатом ТОВ «Країна меду» входить в десятку найбільших експортерів меду в Україні.
Бджільництво цікаве для Рівненщини й з точки зору туризму. Адже в області реалізується проект «Медове коло». Проект стосується розвитку екологічного туризму і включає в себе туристичний маршрут визначними місцями п’яти районів Рівненщини. А це в свою чергу стимулюватиме зайнятість на селі, наповнення бюджетів та розвиток територій. Президент Спілки пасічників України Володимир Стратович розповів про європейський досвід співпраці аграріїв та бджолярів. Так, останні отримують кошти від хліборобів, сільськогосподарські культури на полях яких запилюють бджоли.
Окрім того, відвідувачі мали змогу побувати на ярмарці медової продукції та найсучаснішого обладнання, взяти участь у майстер-класах.
На святі презентували реконструйовані інструменти давнього промисла – бортництва. Саме завдяки їм – «женю» або «лезива» - пасічники мали можливість підніматися на дерево, де був розміщений вулик. Такий експонат представив краєзнавець і митець з Рівненщини Олексій Нагорнюк.
До слова, нещодавно бортництво включили у Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Адже рівненське Полісся є чи не єдиним осередком, де збереглося це старовинне ремесло добування меду. Завершився «Малий бджолярський круг» розведенням багаття та частування кулішем. Керівник Спілки пасічників Рівненщини Андрій Тимощук та депутат Рівненської міської ради Любов Романюк отримали відзнаки за популяризацію та розвиток бджільництва.
За повідомленням прес-слуби Рівненської ОДА.
