![]()
Рівненські спортивні журналісти вже увосьме оприлюднили рейтинг успішності та популярності "П'єдестал", в якому назвали найкращих представників місцевого спорту в сезоні, що минув. Як завжди, було названо найкращих у номінаціях "Спортсмен", "Тренер", "Клуб", "Інтерв'юент", "Подія", а також "Розчарування".
Спортсмен року
Найкращим спортсменом Рівненщини-2013 став 30-річний стрілець з пістолета Олег Омельчук. В його активі дві бронзові медалі — чемпіонату Європи та фіналу Кубка світу. Таким чином, для Олега це "золото" "П'єдесталу" стало вже четвертим, щоправда, не поспіль, адже торік Омельчук поступився першістю легкоатлетці Ользі Земляк.
Другою на журналістському п'єдесталі розмістилася 18-річна дзюдоїстка Анастасія Турчин. Вихованка клубу "Олімпійські надії" спочатку здобула "бронзу" на юніорському чемпіонаті Європи, а потім стала чемпіонкою Європи серед молоді.
Третє місце у рейтингу в іншої 18-річної спортсменки, легкоатлетки Наталії Прищепи. Вона здобула золоту медаль у бігу на 1500 м на юніорському чемпіонаті Європи. Крім того, в її активі кілька перших місць на чемпіонатах України.
Для Насті та Наталі призові місця у рейтингу — до певної міри аванс. З іншого боку, здобутими міжнародними медалями на дорослому рівні в олімпійських дисциплінах на Рівненщині особливо і похвалитись нікому.
Тренер року
У рейтингу тренерів більш ніж впевнено переміг наставник Олега Омельчука Сергій Бондар. Варто відзначити, що цей фахівець може пишатися не лише Олегом, але й групою інших стрільців високого рівня. Так, у році, що минув, його вихованки Оксана Камінська та Юлія Бороденко на дорослому та молодіжному чемпіонатах Європи здобули, відповідно, срібну та бронзову нагороди.
Другим за результатами опитування став головний тренер МФК "Кардинал-Рівне" Сергій Піддубний. У внутрішніх офіційних змаганнях рівненські футзалісти можуть поки похвалитися хіба що бійцівськими якостями, а не нагородами, а от на міжнародній арені "Кардинал" здивував. Влітку на турнірі у Кувейті, в якому брало участь 16 команд з 15 країн і який ще називають неофіційним клубним чемпіонатом світу, Піддубний та його хлопці посіли друге місце. За це "Кардинал" отримав чек на 50 тисяч долларів. До того ж трибуни на іграх рівненських міні-футболістів майже завжди заповнені, що, судячи з усього, теж вплинуло на думку експертів. Адже спорт — це не лише медалі, але й видовище.
Третє місце у тренерському "П'єдесталі" у Михайла Романкевича. В активі цього фахівця не тільки медалі Анастасії Турчин. Пан Романкевич останнім часом активно розвиває дзюдо серед інвалідів. Так, його вихованка Катерина Гусєва стала чемпіонкою на Дефлімпійських іграх. Крім того, нещодавно група спортсменів привезла нагороди з чемпіонату Європи серед слабозорих.
Клуб року
Найкращим клубом 2013 року став оржівський "ОДЕК". Нагадаємо, оржівці змогли не лише виграти чемпіонат області з футболу, але й стали чемпіонами України серед аматорів. Нині цей колектив ретельно вивчає можливість заявки на новий сезон до професійної ліги. Єдиним конкурентом "ОДЕКа" був міні-футбольний "Кардинал". Таким чином, вперше відзнака у цій номінації залишила межі обласного центру, що, зважаючи на ставлення до спорту в Рівному, цілком закономірно.
Подія та розчарування року
Подією року спортивні журналісти назвали виступ "Кардинала" у Кувейті, про який ми вже розповіли. Щодо розчарування, то приводів тут було чимало. Бажав кращого виступ волейболісток "Регіни" та баскетболістів "Пульсара". Втім, команди ці все ще грають і, сподіваємось, їм вдасться подолати кризу. А от із улюбленцем рівнян спідвеєм було зовсім кепсько. Клуб "МІР" заявився одразу у дві ліги — російську та польську. Втім, "пального" у Сергія Пелешка вистачило лише на три гонки у Польщі та на одну у Рівному проти "Мега-Лади". Після цього "МІР" знявся з обох змагань, отримавши врешті-решт титул "Розчарування року".
На жаль, не обійшовся "П'єдестал-2013" і без "Втрати року". Таким чином спортивні журналісти вшанували пам'ять багаторазового призера чемпіонатів світу зі спідвею Віктора Трофимова, який пішов з життя на 76-му році.
Коментарі
Олег Омельчук, майстер спорту міжнародного класу:
— Те, що я вже вчетверте переміг у журналістському рейтингу, може підтвердити відомий вислів: стабільність — ознака майстерності. Для мене ця відзнака є дуже важливою у психологічному плані, адже вона додає впевненості.
Сергій Бондар, тренер з кульової стрільби:
— Заслужене це визнання чи ні — мені складно судити, адже я детально не стежу за успіхами інших тренерів. Журналісти більш поінформовані. Лише можу констатувати, що минулого року мої підопічні здобули три медалі на чемпіонатах Європи, Олег Омельчук був призером як у фіналі Кубка світу, так і на етапах.
Загалом у нас на міжнародних та всеукраїнських змаганнях 35 нагород. Як на мене, це хороший результат. До того ж мене та Омельчука Національний олімпійський комітет визнав найкращими тренером та спортсменом листопада в Україні. Напевно, це про щось свідчить.
На жаль, наші місцеві спортивні чиновники вбивають будь-яку жагу до результату. Їм результати не потрібні. На останні п'ять змагань, починаючи з серпня, діти їздили за мої власні кошти. Я запитую начальника управління молоді та спорту Івана Власика: поясніть, як нам жити далі, відповіді ніякої. Новий керівник ОШВСМ Леонід Камлочук навіть не привітав нас з Олегом, коли ми отримали відзнаки від Сергія Бубки. І це люди, які керують спортом! Для них важливе щось інше, а не спорт. Як підсумок, керівництво області і не здогадується, що на Рівненщині живуть найкращий спортсмен і тренер України.
Ярослав Кулаковський, начальник ФК "ОДЕК" (Оржів):
— Визнання найкращим клубом для нас висока честь. Напевно, на прийняття рішення вплинули не лише наші спортивні результати, але й вихід на новий інформаційний рівень. Ми запустили власний сайт, надаємо відеоматеріали ігор для телебачення. Сподіваюся, що будемо плідно співпрацювати з журналістами і в майбутньому, незалежно від того, на аматорському чи професійному рівні ми виступатимемо. Щодо останнього, то питання про заявку чи незаявку до другої ліги ПФЛ має вирішитися у березні-квітні.
Сергій Піддубний, головний тренер МФК "Кардинал-Рівне":
— Давати інтерв'ю я навчився ще у Львові, в "Енергії". Спочатку було незвично, але згодом втягнувся. Промови ніколи спеціально не обдумую, говорю все спонтанно, на емоціях, що в голові, те і кажу. Дружина іноді каже: ти вже як Кварцяний. А що Кварцяний? Він переживає за свою команду, віддається весь роботі, так і я. Команда для мене — як дитина. Якби не переживав за неї, перейшов би в інший клуб на більш вигідних для себе умовах.
Щодо визнання нашого виступу на турнірі у Кувейті подією року, то, напевно, погоджуся з цим. Адже там виступали команди з усього світу. Того, що "Кардинал" стане другим, ніхто не очікував. Гадаю, ми змогли гідно представити нашу державу та місто.
