Петро ДОЛГАНОВ: «Хто не „плескає в долоні“ – той „поганий“?»

2426 0

Ми у соцмережах:

<b>Петро ДОЛГАНОВ</b>: «Хто не „плескає в долоні“ – той „поганий“?»

"Високоповажний Руслане Михайловичу! Останні події на засіданні Вченої ради РДГУ 27.02.2015 р. спонукали мене до цього публічного звернення. Віднедавна серед колег вишу стрімко поширюються чутки про те, скільки “бруду” викладачі кафедри політичних наук на Вас “вилили”, пишучи різні “неправдиві речі” до інформаційних порталів. Отже, офіційно заявляю, що я перший з числа викладачів кафедри, хто вирішив прокоментувати ситуацію, яка склалася навколо виборів ректора університету.

долганов п

Петро Долганов
"Високоповажний Руслане Михайловичу! Останні події на засіданні Вченої ради РДГУ 27.02.2015 р. спонукали мене до цього публічного звернення. Віднедавна серед колег вишу стрімко поширюються чутки про те, скільки “бруду” викладачі кафедри політичних наук на Вас “вилили”, пишучи різні “неправдиві речі” до інформаційних порталів. Отже, офіційно заявляю, що я перший з числа викладачів кафедри, хто вирішив прокоментувати ситуацію, яка склалася навколо виборів ректора університету. До цього спонукала низка інсинуацій навколо моїх колег, одна з яких навіть прозвучала з Ваших вуст на засіданні Вченої ради. Я не володію інформацією щодо того, звідки Ви дізналися про “наміри кафедри політичних наук звільнитися з роботи всім колективом у випадку поразки на виборах Максима Гона”, але переконливо зазначаю, що це не відповідає дійсності. Жодних подібних думок у викладачів кафедри не виникало, а рефлексувати щодо результатів виборів на старті кампанії принаймні передчасно. Їх результат залежатиме не лише від побажань кандидатів, а й від вільного волевиявлення виборців (один із принципів демократії). Що ж до мене особисто, то сам факт подачі документів для обрання на посаду доцента говорить за себе: навіщо мені ця посада, якщо збираюся звільнятися (як іронічно й здивовано пошепки зазначила одна із членів Вченої ради перед таємним голосуванням). Можливо, високоповажний пане ректоре, Ви швидко повірили у це тому, що вже плануєте подібний сценарій на майбутнє. Навіть маєте нового завідувача кафедри та її новий кадровий склад із нинішніх викладачів Рівненського існтитуту слов’янознавства. Постає лише одне питання: Руслане Михайловичу, чому саме зараз Ви згадали про “напівбезробітних” викладачів РІСу (одним з яких ще донедавна був і автор цього листа)? Це питання я залишу для роздумів кмітливих читачів. Пане ректоре, Ви постулюєте про те, що в університеті все чудово, а рейтинги неправдиві. На підставі чого Ви робите такі висновки? Якщо керуватися тією інформацією, яку ймовірно офіційно оголошують на Вченій раді РДГУ, то наш навчальний заклад один із найпотужніших в Україні. Принаймні почуте мною на її останньому засіданні спонукає до таких висновків. Промовистим є і той факт, що лише один із членів Вченої ради насмілився висловити кілька критичних зауваг щодо наявних в університеті проблем. Усі ж інші супроводжували виступи мовчазною згодою або гучними оваціями. Наша університетська модель “гучних овацій” передбачає таке: хто не “плескає в долоні” – той “поганий”, а хто, не доведи Боже, ще й насмілиться щось критикувати – той взагалі не заслуговує на робоче місце у цьому навчальному закладі. З точки зору менеджменту, будь-яка організація може бути успішною лише тоді, коли управлінські процеси ґрунтуються не лише на професіоналізмі, а й на сприйнятті конструктивної критики. Сам факт її відсутності та перебільшення заслуг уже свідчить про глибоку організаційну кризу! Викладачі кафедри політичних наук (мої колеги) насмілилися зайняти альтернативну позицію і така бурхлива реакція на неї вже сама по собі свідчить, що в університеті не все так добре, як уявляється. Якщо в умовах стрімкої демократизації українського суспільства висунення одним із структурних підрозділів РДГУ власного кандидата на посаду ректора є проблемою, тоді в нашому навчальному закладі вже тільки з цим є серйозна проблема. Новим Законом “Про вищу освіту” запроваджено демократичну процедуру виборів ректора. То ж давайте її дотримуватися! Можливо вважаєте, що викладачі Вам “зобов’язані”, адже під всіма наказами про їхнє прийняття на посади стоїть Ваш підпис. Але ж Ви ректор цього університету – тому по-іншому й бути не може. Це державний заклад і працюючі тут викладачі перш за все зобов’язані ефективно виконувати свою роботу, а не бути “покірними слугами”. Кожний має конституційне право на вільне висловлення своєї думки. Наш обов’язок відверто й відкрито говорити про всі проблеми, які стоять на шляху подальшого розвитку РДГУ відповідно до викликів сьогодення. У цьому й полягають головні наші функції. Керівництво ж навчального закладу, зі свого боку, зобов’язане чути ці критичні зауваження та залучати трудовий колектив до вирішення проблем. Шановний Руслане Михайловичу, Ви вважаєте, що критика, яка посипалася у Ваш бік від початку виборчої кампанії з боку місцевих незалежних ЗМІ, є “чорним піаром”. По-перше, кафедра політичних наук не має до неї жодного відношення. Якщо подібна критика й звучатиме, то вона буде публічною з конкретними пропозиціями, позаяк визначальним для нас є принцип: “критикуючи – пропоную”. По-друге, цілком закономірно, що за 16 років беззмінного керівництва вишем в умовах глобалізації й впровадження нових освітніх технологій (а тим паче в переддень демократичних виборів ректора) РДГУ потрапив у фокус критичної уваги місцевих ЗМІ. Останні ще з 2007 р. займаються моніторингом навчального процесу в РДГУ. Звісно, Ви маєте всі підстави стверджувати, що в РДГУ “багато чого зроблено”. Це чудово, але за одним “но”: ефект фреймінгу ніхто не відміняв. Інформацію можна викладати по-різному: говорити лише про досягнення, або вести мову й про наявні проблеми та шляхи їх вирішення. Останні не можуть бути вирішені, якщо їх замовчувати. Відтак, успішний менеджмент не можливий, якщо керівник заперечує конструктивну критику. То ж давайте почнемо прислухатися до неї, а не сприймати на особистий рахунок усі вербальні рефлексії щодо нинішнього становища університету, як неправдиві звинувачення й інсинуації. Станом на сьогодні маємо бути певні в одному: після того, як на стінах РДГУ з’явилася меморіальна дошка Герою України Олександру Храпаченку, цей заклад просто зобов’язаний перейти у нову систему координат подальшого розвитку. Як безпосередній учасник Революції гідності вважаю це імперативом. Смерть Героїв Небесної Сотні не повинна бути марною. Аби уникнути звинувачень, насамкінець зазначаю – цей лист є моєю і тільки моєю особистою позицією. Він не стосується ні викладачів кафедри політичних наук, ні кандидата на посаду ректора професора М. Гона. Постулюючи “ми”, я лише абстрактно виражаю власну ідентичність науково-педагогічного працівника". http://takeinfo.net/news/view/vikladach_rdgu_napisav_lista_postolovskomu__foto


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також