З-поміж великої кількості різноманітних фотовиставок, які минулого року відкривалися ледь не із середньою швидкістю «одна експозиція на тиждень», щорічна звітна виставка фотоклубу «Час» завжди була окремою розмовою. Перший рівненський фотоклуб, історія якого перевалила вже за другий десяток років, вважається еталоном фотографічного мистецтва в Рівному. А декілька років тому саме завдяки роботі членів клубу та особливо його керівників фраза «Рівне — столиця української фотографії» стала штампом. Звітна виставка клубу щороку дає можливість шанувальникам фотографії побачити, наскільки конкурентноспроможними на фотографічній сцені є рівненські фотографи. 2007 рік, мабуть, запам’ятається проведенням міжнародного Фотобієнале, про яке думали значно більше, ніж про фінальну щорічну виставку. Можливо, саме тому вона вийшла найменш вражаючою та цікавою з-поміж експозицій останніх років.
Цього разу свої роботи представили 18 членів фотоклубу, з яких троє — новачки. Хоча нічого принципово нового Сергій Партас, Микола Жовнович і Валентин Серьогін не пропонують — традиційні пейзажі, якісь природні образи (птахи, рибки) та портрети. Хіба що Жовнович показав незвичний краєвид Басівкута. Василь Черенков, який минулого року своїм фотографічно-авангардним дебютом приголомшив як глядачів, так і фотографів, цього разу надав напрочуд «спокійні» та переважно нецікаві роботи. Інший авангардист Олексій Потянок взагалі показав фотографії «-надцятирічної» давності, котрі, щоправда, відповідали умовам виставки — раніше на збірних виставках не експонувалися. «Метри» фотоклубу вище голови теж не стрибнули — його керівник Сергій Бусленко порадував традиційними для себе акулами та екзотичними рибками, розбавивши двома примітивними портретами, а Едуард Хитрий теж від звичної для себе пейзажності далеко не пішов — уваги заслуговує хіба що стильна робота «Старий цвинтар». Знову ж таки нічого нового глядач не побачив і від Лариси Бусленко — все ті ж макророслини. «Старожил» клубу Микола Демченко, схоже, вирішив обрати стиль «техно-фото» — дерев’яні колеса, залізні механізми, якесь обладнання тощо. Єдиний, кому звітну виставку можна занести до активу — майстер дівочих портретів і «фотошопу» Валерій Якимчук. Якщо врахувати, що для цього фотохудожника рік видався насиченим, то все стає зрозумілим. До речі, Якимчук став єдиним, хто показав «ню», причому це доволі сильні та перспективні фотографії. Трохи менш яскраві, проте також сильні та відповідні авторському стилю виставлені «життєві» роботи Олександра Майструка та філософсько-сюрреалістичні — Трофима Гожого. Інші майстри клубу — Ігор Гудований, Володимир Захарук, Павло Виноградов, Володимир Бурсан, Олександр Бусленко та Юрій Антонюк — представили звичайні та часто-густо малоцікаві пейзажі.
