Підприємця засудили за опір міліціонеру

1403 0

Ми у соцмережах:

Підприємця засудили за опір міліціонеру

У січні цього року капітан Рівненського міського відділу міліції Анатолій Яроменко просто із служби потрапив у нейрохірургічне відділення міської лікарні. Офіцер працював старшим дільничним на мікрорайоні «Північний» у Рівному. У капітана міліції лікарі виявили черепно-мозкову травму та перелом носа. Анатолій стверджував, що його побив рівнянин Олександр. А сталось це, коли він разом зі своїм колегою Олегом Баришнюком розбирались у сімейному конфлікті, який виник в одній з родин на вулиці Князя Романа. Рівнянка повідомила міліціонерам, що її сестру побив чоловік.

— Потерпілу ми побачили на вулиці. Її чоловік з 4річним сином зачинився у квартирі. Господар дверей нам не відчинив. Хтось із жінок дав Баришнюку свій мобільний телефон та запропонував зателефонувати на їхній квартирний телефон. Чоловік у квартирі підняв слухавку. Баришнюк представився працівником міліції, а у відповідь почув, що чоловік з ними говорити не хоче та двері не відчинить. Потерпіла, її мама та ми з Олегом сіли біля будинку на лавочці, щоб взяти пояснення. Щойно почали розмовляти, як вийшов її чоловік. Ми представилися, що є працівниками міліції, та сказали, що хочемо з ним поговорити, але чоловік почав втікати. Я побіг за ним і вже майже наздогнав, той зупинився і вдарив мене кулаком в обличчя. Я впав, опритомнів у машині швидкої допомоги. Мені потім розповіли, що коли я впав, чоловік почав бити мене ногами по голові, — розповів Анатолій Яроменко кореспонденту «РВ». Хуліганом виявився 30річний підприємець Олександр, який два роки зовсім не вживав спиртного, хоча конфлікти з дружиною у нього час від часу траплялися. За фактом опору правоохоронцю та завдання тілесних ушкоджень під час виконання ним службових обов’язків прокуратура Рівного порушила кримінальні справи — за ч. 2 статей 342 і 345 Кримінального кодексу України. Під час судового слідства Олександр розповів свою версію пригоди: — Я зібрався відвести свого сина до стоматолога. Коли вийшов з будинку, побачив навпроти під’їзду на лавочці дружину, свою тещу та двох чоловіків. Я постояв та побачив, що до мене ніхто не йде і не кличе, отож пішов далі. Сина я увесь цей час тримав за руку. Пройшов кілька метрів і почув за спиною звук, ніби хтось біжить. Я відпустив руку сина. Обернувшись, побачив біля свого обличчя кулак, який ковзнув повз мою щоку. У відповідь я двічі вдарив нападника кулаком в обличчя. Невідомий присів, після чого я вдарив його ногою. У цей момент до мене підбіг інший чоловік та представився працівником міліції. Після цього конфлікт припинився. Я не знав, хто саме за мною біжить, бо чоловік був у цивільному одязі, службового посвідчення не пред’являв. Щойно я дізнався, що переді мною справді міліціонери, відразу припинив чинити їм опір. Підсудний свою провину визнав у тому, що зумисно заподіяв Яроменку легке тілесне ушкодження, однак стверджував, що вчинив це «суто з метою самозахисту, бо потерпілий першим намагався його вдарити». Також запевняв, що не знав, що перед ним працівник міліції, а дружина його не попередила, що викличе міліцію через сімейний конфлікт. Якщо спершу дружина й теща розповідали, що Олександр вдарив міліціонера, то у судовому засіданні свої покази частково змінили. Вони запевнили суддю, що потерпілий не представився підсудному працівником міліції, а наздогнавши Олександра, першим його вдарив. Дружина заявила, що у прокуратурі м.Рівного своїх показів... не читала, а фразу «протокол мною прочитаний, з моїх слів записаний правильно» їй «продиктував слідчий». А теща хулігана заявила судді, що коли вона давала показання в прокуратурі, то була без окулярів, отож через хворобу зору «не мала змоги прочитати надрукований слідчим протокол її допиту як свідка, а підписувала цей протокол також без окулярів». Постановою Рівненського міського суду Олександр ще у січні був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.І ст.1731 КпАП України за вчинення насильства в сім’ї. — Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина Олександра доведена повністю. При призначенні підсудному покарання суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, що є злочинами середньої тяжкості. Підсудний за місцем проживання характеризується позитивно, судимості не має, одружений та має на утриманні малолітню дитину. Обставиною, що пом’якшує покарання, є часткове визнання вини. За опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків та за умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків Олександра засуджено до обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ст.75 Кримінального кодексу України засудженого звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановлено йому іспитовий строк один рік, — повідомив «РВ» Володимир Горський з прокуратури м. Рівного, який був державним обвинувачем на цьому судовому процесі.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також