За два роки у рівненських школах та дитсадках уже замінили вікон майже на п’ять мільйонів гривень. Заміна старих дерев’яних рам — це один із заходів міської програми з енергоефективності.
Однак депутат міськради п. Довжаниця засумнівався у доцільності такої економії тепла.
Олександр Довжаниця, депутат міської ради:
— У школах та дитсадках ця економія тепла відбувається за рахунок здоров’я дітей. У європейських країнах у класах спочатку облаштовують вентиляцію, а потім замінюють вікна на пластикові. Адже ці вікна «душать» дітей. Через це з багатьох шкіл уже надходять повідомлення про сирість у класах. Буває, що діти непритомніють. Приходили фахівці та робили заміри — на 20-й хвилині уроку рівень вуглекислого газу у повітрі втричі вищий в класі, де стоять пластикові вікна.
Олександр Коломієць, інженер:
— Колись на всіх соціальних об’єктах була система вентиляції. Вона була «припливна». Тобто йшов приток підігрітого повітря, яке відходило через вентиляцію. Це обладнання споживало багато як електричної, так і теплової енергії, тому задля економії його відключили. Уся вентиляція працювала за рахунок щілин у старих вікнах. Таку вентиляцію можна назвати природною. Однак зараз ставлять герметичні металопластикові вікна. І обміну повітря в школах та садках немає. Коли діти дихають, то збільшується кількість вуглекислого газу, а для розумового процесу, навпаки, потрібно більше кисню. Через це діти неуважні та в’ялі. Швидко розвиваються патогенні організми, бактерії та віруси. Згадайте, що колись такого заходу, як карантин майже не було. Зараз його масово запроваджують щороку. У навчальних класах в середині уроку рівень СО2 збільшується від 3 до 10 разів. Також накопичується газ-радон, який є радіоактивним. Говорять, ніби кабінети у школах постійно провітрюють. Але насправді це так часто не відбувається. До того ж, взимку цього взагалі ніхто не робить.
Галина Кульчинська, заступник міського голови:
— Повітряно-тепловий режим у класах шкіл міста (та всієї України) визначається державними «Санітарними правилами і нормами утримання загальноосвітніх навчальних закладів», які були затверджені у 2001 р. Там, наприклад сказано, що «у теплі дні варто проводити заняття при відкритих фрамугах та кватирках». Зрозуміло, в холодні дні треба провітрювати приміщення між уроками. Як сказано у документі, робити «наскрізне провітрювання навчальних приміщень». Простою мовою: урок закінчився — всі на перерву, а у класах відкривати вікна. Усі вчителі це знають.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
