Почерк може багато розповісти про людину — її характер, здоров'я, настрій. Коли людина змінюється, зазнає корекції її почерк. І навпаки — працюючи над власним почерком, ми можемо змінити себе, свій внутрішній світ, виправити свої вади. У психології це називають графотерапією.
— Зміни настануть не одразу, але при систематичних заняттях можливо не лише виправити певні вади, а й суттєво змінити себе, адже почерк — це зовнішній прояв нашого внутрішнього світу, — уточнює Сергій Гонгало, викладач кафедри правосуддя та кримінально-правових дисциплін Національного університету «Острозька академія». Пропрацювавши не один рік в органах внутрішніх справ експертом-почеркознавцем, п. Гонгало знає про секрети, які приховані в почерку. Знаючи про це, до п. Сергія іноді звертаються за порадою друзі чи знайомі. Тож радить їм, яких вад варто було б позбутись або, навпаки, над чим варто попрацювати, щоб стати більш успішними. — На що насамперед звертають увагу графологи, коли бачать почерк людини? — Кожний фахівець обирає свою методику дослідження. Загальним є те, що всі, в першу чергу, звертають увагу на загальні ознаки почерку. Мене особисто цікавить не лише як написано текст і як він розміщений на аркуші, а й те, що не написано — «білі поля». Чисті, незаписані ділянки аркуша також несуть багато корисної інформації. Також важливим є читабельність почерку, його гармонійність, «легкість» чи «важкість», швидкість та багато інших ознак. — Що можна сказати про людину, аналізуючи її підпис? Що означає, коли підпис і почерк людини кардинально відрізняються? 
— Підпис — це візитна картка людини, те, як вона презентує себе навколишнім або якою хоче бути в їхніх очах. Справжня сутність людини більшою мірою проявляється в її почерку. Якщо ж почерк і підпис кардинально відрізняються в однієї людини, то варто бути з нею обережним. Така людина, як правило, не зовсім щира. Можуть бути й інші ознаки, але для цього потрібно бачити почерк, бо кожна людина унікальна, і застосовувати загальний підхід до аналізу недоречно. Має бути індивідуальний підхід, а виявлені ознаки мають аналізуватись і оцінюватись лише в комплексі. — Чи можна визначити, в якому настрої писала людина, під диктовку чи сама? — Досвідчений експерт-почеркознавець, та й графолог, маючи достатньо зразків, може сказати, коли людина писала сама, а коли під диктовку чи під примусом. Графологи працюють з рукописами, виконаними без примусу, коли людина просто робить записи залежно від настрою. За наявними рукописами графолог може сказати, в якому психоемоційному стані перебував виконавець в момент написання тексту, і здійснити аналіз особистості. За наявності достатньої кількості зразків можна сказати, і в якому настрої перебувала людина. — В західних країнах часто використовують графологічні тести при співбесідах. — Багато роботодавців просять подавати резюме у рукописній формі. Якщо посада, на яку претендує людина, вимагає певних якостей, про які не розповість сам претендент, то можливо провести графологічне дослідження. В Ізраїлі, приміром, без такого дослідження неможливо претендувати на посади в державних органах влади, поліції, армії та ін. — Чи часто вас просять колеги, студенти, друзі проаналізувати їхній почерк і підпис? — Це як у лікарів. Коли дізнаються, що в компанії є лікар, то всі починають розповідати йому про свої болячки. Так і в мене. Коли стає відомо, що я займаюсь графологією, то одразу починають писати і просять проаналізувати почерк. Це природно, і я вже до цього звик.
Людмила ШУЛЯКА.
