Померти без болю: як на Рівненщині повільно, але все ж розвивається паліативна допомога

2559 0

Щороку на Рівненщині близько півтори тисячі людей помирає від раку. Для більшості наприкінці їхнього життя потрібна так звана паліативна допомога – уже не лікування, а лише полегшення страждань.

Багато років в області діяв єдиний заклад, де доглядали за смертельно хворими – у Дубні. Від цієї осені ситуація починає змінюватися, але охопити всіх, хто потребує, хоспісною та паліативною допомогою на Рівненщині зможуть не скоро.

Дубенський хоспіс було створено у 2011 році при місцевому медколеджі. 35 ліжок хоспісного відділення розмістили у будівлі монастиря на вулиці Шевченка.

Кілька років тому невиліковно хворих з центру Дубна хотіли перевести на окраїну, до будинку-інтернату, де, як наполягали місцеві посадовці, для хворих будуть ліпші умови. Перш за все, тому, що на вулиці Шевченка немає ліфта, що ускладнює можливість вийти хворим на вулицю. Втім, дубенський медколедж відстояв позицію, що переселяти хоспіс з центру не варто: медикам допомагають студенти коледжу і на кінець Дубна охочих їздити буде значно менше.

Дубенський хоспіс - у будівлі монастиря

35 ліжок у Дубні – мізерна кількість від справжньої потреби. За підрахунком благодійної організації «Мережа 100 відсотків життя Рівне», лише 20% пацієнтів Рівненщини отримують адекватне знеболення. Втім, ситуація, додають, покращується. Зокрема, в області працюють виїзні бригади паліативної допомоги, які приїздять на виклик та колють знеболювальне.

А на початку вересня Рівненська обласна рада створила відділення паліативної допомоги для дітей при обласному будинку дитини, що на вулиці Поповича у Рівному. У будинку, як і раніше, проводитимуть реабілітацію дітей з інвалідністю, а кілька палат стануть і місцем для тих, хто має смертельні захворювання. Там дітям полегшуватимуть біль, а також їм та батькам надаватимуть психологічну допомогу.

Будинок дитини на вулиці Поповича

За словами начальника обласного управління охорони здоров’я Юрія Осіпчука, в області на сьогодні близько 30 дітей потребують паліативної допомоги. Але ця цифра – лише приблизна. Саме стільки батьків смертельно хворих дітей зверталися по допомогу до медиків. Багатьом же, каже п.Осіпчук, психологічно важко віддати рідного, тим паче дитину, у такий заклад. Проте коли центр на Поповича запрацює, попит на нього буде значно більшим.

- У жовтні вже мала бути відкрита палата на шість ліжок, - коментує п.Осіпчук. – Але будівельники не встигають з ремонтом. У планах – цілий корпус паліативної допомоги для дітей на вулиці Поповича.

Відповідно до медичної реформи, паліативна допомога має фінансуватися з державного бюджету. Поки ця норма не буде впроваджена, фінансуватимемо центр за рахунок сум, які будуть передбачені на «будинок дитини».

Хоспіс у Дубні (єдиний на сьогодні в області – Ред.), наприклад, отримує як фінансування з бюджету, так і кошти з благодійних внесків.

Але проблему паліативної допомоги потрібно розглядати комплексно. Так, дитячого паліативного центру у Рівному нам не вистачить. Потрібно також відкривати у Сарнах.

Щодо дорослих, то вивчаємо можливість відкрити паліативний центр у Рівному, зокрема на базі колишньої залізничної лікарні.

Паліативна допомога дуже дорога. Ми старатимемося якомога більше витрат покрити з бюджету і сподіватимемося, що з 2019-2010 років послугу таки оплачуватиме держава.

Рівненський район вирішив не чекати на ініціативу області і почав створювати власне паліативне відділення при Дядьковицькій районній лікарні №2 – на місці неврологічного відділення. Наразі у палатах проводять ремонт і на 18 жовтня планують відкриття.

- У відділенні буде 12 ліжок, - коментує головна лікарка закладу Світлана Гречко. – Саме така потреба, за нашими підрахунками, у районі. Онкохворих у нас багато, але тих, у кого IV стадія раку, є по кілька на сільради.

Та й не всі хворі хочуть перебувати у лікарні, їм краще вдома, з рідними. На момент відкриття у відділенні уже буде троє-четверо тяжкохворих. Якщо будуть вільні місця, ми прийматимемо також мешканців інших районів.

Хочу наголосити, що ми надаватимемо також респісну допомогу, тобто тимчасову, а не до кінця життя. Родини, які зіткнулися з невиліковною хворобою і потребують допомоги, можуть покласти рідного до нас на деяких час, поки підготуються краще і заберуть його додому.

У нас є і одноосібні палати, і ті, в яких перебуватиме двоє-троє пацієнтів. Біля кожного ліжка є кнопка сповіщення, щоб пацієнт міг швидко викликати медсестру. Ми придбали візки, підйомники.

Віддалення оснащене всім потрібним, а персонал уже пройшов підготовку. Зрештою, працюватимуть у відділенні медики, які раніше були у неврологічному відділенні, тобто знають, як доглядати за тяжкими хворими.

У паліативне відділення потраплятимуть не лише онкохворі. Знеболювання потребують й інші, наприклад, хворі з гангренами та фантомними болями.

До кінця року у Дядьковичах вистачатиме бюджетних коштів на утримання паліативних хворих. Що буде наступного року, передбачити медики не можуть, проте, як зазначає п.Гречко, сподіваються, що вдасться обходитися бюджетними коштами та допомогою благодійних організацій. Адже розуміють: родини, які зіткнулися зі смертельним недугом, і так у скрутному становищі.

А утримання паліативних хворих дорожче, аніж звичайних. Перш за все, через дорогі наркотичні знеболювальні та допоміжні засоби гігієни, як-от підгузки. Так, одна ампула знеболювального вартує приблизно 60 грн, а деяким пацієнтам потрібно по шість таких на добу.

Алла САДОВНИК.

 

 


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також