Скандал з відпочинком глави Національного антикорупційного бюро Артема Ситника у поліській глибинці — мисливському господарстві «Полісся-Сарни» біля села Страшеве на Сарненщині — вийшов на новий рівень. Через цей відпочинок тепер ідеться про можливість звільнення його з посади. Ситника внесено в реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, й у Верховній Раді зареєстрували законопроект про його звільнення.
Для нього проблема тут не в грошах, а в принципі, тобто у визнанні судом вини у вчиненні правопорушення. Деякі юристи, утім, наполягають, що це не може бути підставою до звільнення. Ситник же оскаржує рішення суду в Європейському суді з прав людини. Раніше у «замовленні» проти себе звинувачував ексгенпрокурора Юрія Луценка, а тепер заявляє, що це міністр внутрішніх справ Арсен Аваков мститься йому за справу про «рюкзаки Авакова».
У травні минулого року Юрій Луценко заявляв про відкриття кримінального провадження відносно Артема Ситника за внесення у декларацію недостовірних даних. Утім, зараз про цю справу не говорять — ідеться про протокол про вчинення адміністративного порушення, який передали на розгляд Сарненського райсуду, за місцем його вчинення. Ішлося про те, що Ситник приїздив з друзями на базу разів п’ять, кожного разу відпочивав на 100 тисяч і не платив. Начебто розраховувався за все, навіть за розбитий квадроцикл, громадянин Микола Надейко, який ніколи не висловлював з цього приводу жодних нарікань ні до, ні після суду.
На суді суми зменшилися у багато разів. Ситник усі звинувачення відкидав і казав, що за відпочинок платив разом з друзями, утім, не усе зміг довести. Він заявляв також, що суддя необ’єктивний, бо замішаний у справі «бурштинових» прокурорів, однак на результат це не вплинуло: Сарненський райсуд визнав Ситника винним і присудив сплатити штраф — 3400 гривень.
Скарга на це рішення надійшла в Рівненський апеляційний суд і потрапила до голови суду Олега Полюховича. Який зумів майстерно вийти з цієї справи. Хоча й не одразу, але з часом суддя пригадав, що кілька років тому детективи НАБУ проводили у його кабінеті обшук. У разі прийняття судом рішення не на користь Ситника він, на думку судді, міг розтлумачити його як зведення рахунків за обшук і піддати його сумніву. Тож справу розглядав суддя Василь Сачук. А на нього, як і на його колегу з Сарн, на думку Ситника, тиснули, про що він тепер заявляє у Вищу раду правосуддя. Та якщо раніше Ситник кивав на тодішнього генпрокурора Луценка, то тепер підозрює у тиску на суд міністра МВС Арсена Авакова, який начебто хоче помститися за справу про закупівлю рюкзаків. У ній НАБУ звинуватило сина Авакова Олександра та заступника міністра Сергія Чеботаря в організації бюджетного замовлення в обхід законної тендерної процедури. Згодом справу закрила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Аваков з відповіддю не забарився: він назвав Ситника ідіотом й звинуватив його у пияцтві. «Керівник НАБУ… шукає привід виправдати своє неоплачене пияцтво, звинувачуючи кого завгодно, крім себе… Можу дати поради… написати в ДБР, що міністр змушував його пити дорогий алкоголь і не платити за нього», — написав Аваков у своєму Twitter.
П’ятеро народних депутатів України, що у парламенті представляють Рівненщину, у числі понад двох сотень інших поставили свої підписи під вимогою звільнення Артема Ситника з посади директора Національного антикорупційного бюро України. І того ж дня на сайті ВР з’явився проект постанови про звільнення Артема Ситника з посади директора Національного антикорупційного бюро розслідувань, яке він очолював з 2015 року від його заснування.
Світлана Федас.
