На Рівненщині станом на кінець червня 2023 року на посмертне донорство підписали згоду п'ятеро людей. Про це повідомили у Центральній міській лікарні Рівного, де працює єдиний в області центр трансплант-координації.
Серед донорів — військова волонтерка Вікторія Клімчук, вона розповіла Суспільному, як наважилася на таке рішення та як проходить реєстрація.
Історія жінки, яка дала згоду
Закон про посмертне донорство діє з 2019 року, він дозволяє пересаджувати органи від померлих донорів. Військова волонтерка Вікторія Клімчук підписала відповідні документи.
- Я спочатку звернулась в реєстратуру, чим налякала всю лікарню, бо ніхто не знав, що таке є. І по їх обличчю здавалось, ніби я вже прийшла віддавати їм ці органи. Я пожертвувала всі органи й навіть зазначила, що якщо з якихось причин на посмертний момент мої органи будуть непридатні для трансплантації, то їх можна пожертвувати для досліджень, — каже донорка органів.
Вікторія думала про посмертне донорство давно. З дитинства цікавилась медициною і мріяла стати судово-медичним експертом.
- У мене були знайомі, які чекали на пересадку органів. Деякі з них не дочекалися. В Індії одна знайома чекала на пересадку. Але через якісь непорозуміння нашого МОЗу та індійських владних структур, вона поїхала додому без пересадки й померла вже тут. Це питання мене завжди цікавило. Окрім того, що у мене мама дуже довго хворіла на рак і там теж поставало питання, — говорить військова волонтерка.
Рідні Вікторії поділяють її наміри, вони також задумались над підписанням згоди на посмертне донорство.
- Вони знали мою позицію. Вони знали, що я у будь-якому випадку за кремацію. Вони знали, наскільки це торкає мене. Якщо поставити себе на сторону людини, яка чекає цю трансплантацію, або на сторону батьків, діти яких чекають на цю трансплантацію — неможливо навіть собі пояснити, як можна пожаліти свій труп, який уже не є людиною, і не врятувати когось, — розповідає донорка.
Юридичні тонкощі посмертного донорства
Лікар трансплант-координатор Сергій Чепура консультує майбутніх донорів і вносить їх дані в Єдину державну інформаційну систему трансплантації. За його даними, наразі в області підписали згоду на посмертне донорство п'ятеро людей:
- Звертається людина до нас, потрібно мати з собою паспорт і ідентифікаційний код. Далі на місці оформляється заява і вся ця інформація вноситься в ЄДІСТ. Паперові дані усі зберігаються в мене чи в іншого трансплант-координатора, і до програми маю доступ лише я.
Серед протипоказань для трансплантації органів:
онкологія;
вірусні захворювання;
вірусні гепатити.
- Ця людина може врятувати ще декілька життів. У разі непридатності органи можуть бути або утилізовані, використані для виготовлення біоімплантатів або для проведення науково-практичної роботи чи діяльності, — каже Сергій Чепура.
Якщо людина прижиттєво погодилась на донорство органів, у разі смерті рідні не можуть змінити її рішення. Водночас сам донор може в будь-який момент скасувати згоду або укласти нову, а також обрати когось з родичів чи близьких як представника її волі після смерті.
