Рівенщину називають «кузнею кадрів»: вона вже дала Києву не лише міністра МВС України Юрія Луценка, а й трьох заступників Генерального прокурора України: Володимира Висоцького, Василя Присяжнюка та Миколу Голомшу. Присяжнюк ще й міг стати Генеральним прокурором України, адже саме його прізвище першим з’явилось 29 жовтня у поданні Президента на посаду, яка стала вакантною після звільнення Святослава Піскуна. Та зненацька Віктор Ющенко передумав і зупинив свій вибір на Олександру Медведьку. Рівенські колеги прокурора подейкували, що Президенту хтось поклав на стіл компромат на Присяжнюка, бо він, мовляв «людина Піскуна», інші — стверджували, що обираючи Медведька, людину, яка чи не все життя пропрацювала у Донецьку, Президент таким чином «хоче вгодити Віктору Януковичу».
Рівенщину називають «кузнею кадрів»: вона вже дала Києву не лише міністра МВС України Юрія Луценка, а й трьох заступників Генерального прокурора України: Володимира Висоцького, Василя Присяжнюка та Миколу Голомшу. Присяжнюк ще й міг стати Генеральним прокурором України, адже саме його прізвище першим з’явилось 29 жовтня у поданні Президента на посаду, яка стала вакантною після звільнення Святослава Піскуна. Та зненацька Віктор Ющенко передумав і зупинив свій вибір на Олександру Медведьку. Рівенські колеги прокурора подейкували, що Президенту хтось поклав на стіл компромат на Присяжнюка, бо він, мовляв «людина Піскуна», інші — стверджували, що обираючи Медведька, людину, яка чи не все життя пропрацювала у Донецьку, Президент таким чином «хоче вгодити Віктору Януковичу». Чи стане Медведько новим Генеральним буде відомо вже сьогодні. …Василя Присяжнюка у лютому 2000 року привіз з Одещини на Рівенщину тодішній Генеральний прокурор України Михайло Потебенько, який покладав на нього великі надії. Саме Потебенько згодом, восени 2001 року, забрав Присяжнюка з нашої області, призначивши прокурором Запорізької області. Його протеже встиг отримати на Рівенщині два класних чини: приїхав старшим радником юстицїї, тобто полковником, а поїхав — державним радником юстиції другого класу, тобто генерал-лейтенантом. У Присяжнюка на Рівенщині був прикрий випадок, за який інший прокурор міг би легко позбутись посади, але Присяжнюк її не позбувся. 19 червня 2001 року старший слідчий Острозької прокуратури, який приїхав своїм стареньким «Опель-Кадетом» у Рівне, став жертвою злочинців. Він припаркував авто біля кафе «Ліптон» і заскочив на кілька хвилин у прокуратуру. А десять томів кримінальної справи про зловживання працівників Острозького МРЕВ та деяких суддів одного із районних судів області під час розмитнення ввезених з-за кордону автомобілів з собою не взяв. Коли слідчий повернувся, його авто… зникло. Звісно, разом із десятьма томами кримінальної справи, про яку в той час говорила вся Україна. Три томи справи стосувались зловживань міліції, ще сім — зловживань в інших правоохоронних структурах. Присяжнюк повідомив тоді пресі, що слідчого звільнено з органів прокуратури за неналежне виконання службових обов’язків та дискредитацію органів прокуратури. А ще Присяжнюк обіцяв, що загублено кримінальну справу буде поновлено, проте чимало безцінних документів, які були в ній, було втрачено назавжди. Довелось розпрощатись із своєю посадою одному із заступників, якого зробили фактично «цапом-відбувайлом» у цій історії, а ось Присяжнюк замість покарання отримав новий класний чин. Після Запоріжжя він став заступником Генерального прокурора та прокурором Києва. Щоправда, наступний генпрокурор — Васильєв був не задоволений роботою Присяжнюка, що й було публічно висловлено. З поверненням, завдяки рішенню суду, на посаду Генпрокурора Піскуна кар’єра Присяжнюка відновилась. Святослав Піскун запропонував Присяжнюку повернутись на посаду заступника. Прокурори знайомі ще з 1983 року і підтримують приятельські стосунки дотепер.
