У жовтні минулого року ЦРУ представило Джо Байдену план по захопленню України росіянами.
Як повідомляє The Washington Post, зустріч в Білому домі організував радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван. Адже масштаби приготувань Росії стурбували американських розвідників.
На цій зустрічі обговорювали суворо засекречений розвідувальний аналіз, складений на підставі нових супутникових знімків та розмов з джерелами, яким були відомі плани Володимира Путіна.
Воєнний план РФ був «зухвалим». Адже передбачав захоплення більшості України і міг створити пряму загрозу східному флангу НАТО.
Міллі повідомив, що за даними розвідки, Путін планує провести масштабну стратегічну атаку на Україну одночасно з кількох напрямків.
Зокрема, росіяни збиралися напасти з півночі – з обох боків від Києва. Частина сил мала рухатися на схід від столиці через Чернігів, а інша частина – обійти Київ із заходу, просуваючись на південь із Білорусі через природний проміжок між зоною відчуження та болотистою місцевістю, що оточує Чорнобильську АЕС.
Спочатку атаку планували взимку, щоб тверда земля зробила місцевість придатною для проходження танків.
Взявши Київ у кільце, російські війська планували захопити столицю за три-чотири дні. Російські спецпризначенці мали виявити та усунути президента України Володимира Зеленського, після чого встановити дружній Кремлю маріонетковий уряд.
План Путіна також передбачав, що російські війська мали прийти зі сходу і пройти через центральну Україну до Дніпра, а війська з Криму зайняти південно-східне узбережжя. Ці дії, за розрахунками Кремля, потребували б кількох тижнів.
Фінальна частина плану полягала в тому, що після паузи для перегрупування та переозброєння росіяни мали рушити на захід, до лінії північ-південь, що простяглася від Молдови до Західної Білорусі, лишивши на заході «залишки» Української держави.
За словами Саллівана, президент США після жовтневого брифінгу ухвалив два рішення. Перше – скерувати когось у Москву, щоб він попередив Кремль про наслідки у разі нападу.
Друге – поінформувати союзників про дані, які надійшли американській розвідці.
Видання нагадало, що дані розвідки передали й українському керівництву. Але в Україні до інформації про загрозу вторгнення поставилися «трохи скептично».
Не зовсім вірили у повномасштабне вторгнення й у Європі та НАТО.
Радники Байдена підтверджували реальність планів російського лідера. Зокрема, директор ЦРУ Вільям Бернс, який служив послом США в Москві і мав найпряміші контакти з Путіним з усіх в адміністрації Байдена, назвав російського лідера «зацикленим на Україні».
На думку аналітиків, Путін розрахував, що його спроба захопити Україну викличе у Заходу обурення, але не конкретні дії.
Це було пов'язано з багатьма факторами – бажанням США уникнути нових воєн після Афганістану, світовою боротьбою з пандемією коронавірусу, звільненням із посади канцлерки Німеччини Ангели Меркель, виборами президента у Франції та економічним спадом після Brexit у Великобританії.
Окрім того, більша частина континенту залежала від російської нафти та природного газу, маніпулюючи постачаннями яких, Путін міг би розколоти західний альянс, передбачав аналіз ситуації.
Радники Байдена були впевнені, що Україна чинитиме спротив. Але співвідношення сил було не на користь України – Росія домінувала за всіма військовими параметрами.
У США дійшли висновку, що «Київ може впасти не так швидко, як очікували росіяни, але він впаде».
Блінкен у листопаді в Глазго зустрівся із Зеленським і відверто розповів про масштаби вторгнення, що насувається. Згодом держсекретар схарактеризував цю розмову як «важку».
Зеленського описували «серйозним, обдуманим, стійким», таким, що поєднує в собі віру та зневіру. Українці «бачили низку хитрощів Росії у минулому», що знижувало довіру до інформації, окрім того, Зеленський явно хвилювався про економічний колапс, якщо в його країні почнеться паніка.
