Карантин суттєво змінив життя Рівного. Повернутися до звичного ритму вдасться не скоро, тим паче, що місту доведеться «затягнути пояс». На чому економитимуть та як живе Рівне у карантинні часи — розповів міський голова Володимир Хомко.
— Ви були у відпустці за свій рахунок. Ваші підлеглі також?
— Ми домовилися, що всі працівники міськвиконкому без винятку підуть у відпустку за свій рахунок на два тижні. Я теж не міг не піти, адже у мене найбільша зарплата. Проте я ходив щодня на роботу, проводив цілий день тут, як і зазвичай, просто не отримував зарплату. Після мене таку відпустку взяв секретар міськради Сергій Паладійчук, бо ми не можемо одночасно йти — тільки у нас двох є право підпису. Завдяки таким відпусткам працівників виконкому нам вдасться зекономити 800 тис. грн. Ці кошти не підуть у бюджет — ми зекономили їх, бо не вистачає на виплату заробітних плат до кінця року.
— Які втрати міського бюджету через карантин?
— У квітні ми недобрали близько 30 млн грн. За три місяці набіжить 90 млн грн. За ці кошти можна було б більшу частину стадіону «Авангард» зробити. У Рівному б’є по бюджету декілька речей. Найперше — те, що зупинився малий і середній бізнес (великий бізнес більш-менш працював), а у нас основні доходи — це податок на доходи фізичних осіб та оренда. Плату за оренду приміщень та землі ми скасували самі, а ПДФО скоротився на 18 млн грн. Це колосальна цифра.
Окрім того, немалі кошти привозили заробітчани у місто. Їхні гроші не йшли у бюджет, але вони йшли у ресторани, кафе, магазини, тобто оберталися у місті. Ну, і бурштин. Може, це трішки цинічно і незаконно, але ті кошти все ж осідали у Рівному. Ми ж розуміємо, що будівництво, яке велося, було в основному за рахунок бурштинових грошей.
Попри все, роботи у місті тривають. Комунальні служби працюють, асфальтуються вулиці, стадіон будується. Ми завершили утеплення трьох шкіл — зробили їх лялечками, прикро, що вони зараз стоять порожні. А ще попереду в нас — великий кредит: якщо всі школи утеплимо, уявляєте, який це буде прорив!
— Скільки коштів місто виділило на боротьбу з COVID-19 і чи виділеного вистачає?
— Виділили 30 млн грн. Апарати ШВЛ не купували і навряд чи купуватимемо: маємо 18, а за весь час карантину лише одна людина потребувала такої допомоги. Тому головний лікар думає, яке краще обладнання купити, щоб було більш універсальне. Із 30 млн грн витратили поки 5-6 млн, тобто ще багато у резерві. Цього тижня був День медсестри, ми вирішили всім медсестрам Рівного до їхнього професійного свята дати додаткову премію — на це пішло півмільйона гривень.
Також я був вражений, наскільки місцеві бізнесмени були готові допомагати у боротьбі з коронавірусом. Купівлі за бюджетні кошти проходять зазвичай довго, тож бізнесмени перекрили нам усі слабкі місця. Проблем із забезпеченням медиків немає. Але варто враховувати, що у нас на сьогодні лежить 60 хворих, а ми розраховували на 1000.
— До речі, ви підтримуєте медичну реформу?
— Підтримую. Наші медичні заклади сильні — до них підуть люди. Те, що гроші йтимуть за пацієнтом, правильна ідея. Виступи міністра охорони здоров’я мене тривожать, бо виникає враження, що реформу хочуть згорнути.
— Оскільки коштів у бюджеті не вистачатиме, які витрати скоротять насамперед?
— Попередньо ми розглядали це питання. Є те, що попереду паровоза, і те, що в кінці. Якщо не вистачатиме коштів, то постраждає те, що в кінці. Але озвучувати не буду, що це за об’єкти. Хочу, щоб все було об’єктивно.
— Які об’єкти все-таки у пріоритеті?
— Перш за все, асфальтування доріг. По-друге, проекти з утеплення приміщень. Я б взагалі на рівні держави ввів якісь інтегральні показники, як міста споживають енергетичні ресурси. Це показник, наскільки ефективна влада міст та області. Також попри все буде будуватися стадіон «Авангард». Є бізнесмени, які хочуть взятися за бокові трибуни. Мрію, щоб ми якнайшвидше засіяли поле, закінчили спортивні зали і вже могли проводити змагання. От у Забже (Польща) збудували великий стадіон і залишили одну трибуну недобудованою на кілька років. Матчі проводять, стадіон працює, а коли стане легше з грошима — добудують і ту частину. Нам не рівнятися до того стадіону, він коштує у 50 разів дорожче, але ми також так можемо будувати.
«Авангард» викинули з фінансування з ДФРР, але, як кажуть, нема лиха без добра. Тепер ми повністю незалежні, ми свої гроші маємо і стадіон побудуємо. А уявіть, якщо заберуть гроші ДФРР з дитсадка на Коновальця? Очевидно, його ніхто не збудує.
— Дитсадок на Північному цього року будуватимуть?
— Ми передали цей об’єкт обласній владі й вже двічі виділяли кошти: 3 млн та 10 млн грн. Усі питання тепер до обласної влади та держави, яка обіцяла фінансування з ДФРР. Це коментувати не буду, як і будівництво спорткомплексу на Макарова, який зводиться за межами міста.
— У пріоритеті — ремонт доріг. На які саме виділили кошти?
— Будемо робити поточні ремонти, але великими ділянками. Є список вулиць, які будуть ремонтувати, зокрема, Вербову, Дворецьку. Також цього року хочемо зробити турбокільце на перехресті Макарова та Дубенської. Проект проходить експертизу. Оскільки обсяг робіт там невеликий, то, думаю, цього року їх і завершать. Також вже почали наносити на дороги розмітку; за місяць, думаю, справляться.
— За ці два місяці зросло безробіття, повернулася значна частина заробітчан. Звернення з проханням про соціальну допомогу зросли?
— Пільговиків та отримувачів субсидії не побільшало, також суттєво не змінилася кількість отримувачів соціальної допомоги. А от на біржі праці людей суттєво більше. Цього місяця, втім, ввели дуже цікаву державну програму. На кожну фірму, яка вимушено відправила своїх працівників у відпустки за свій рахунок на період карантину, компенсують близько 4 тис. грн на працівника. На область загалом мають виділити 100 млн грн, на Рівне — 50 млн, і я на них дуже сподіваюся, адже ми отримаємо частину назад — як податки.
— Чи є проблеми з виплатою соцдопомог, зарплат?
— Немає. Є речі, які у роботі влади ніхто не помічає. Наприклад, не помічають, що у Рівному немає комунальних підприємств-банкрутів. Багато міст закачує чималі суми у свої підприємства, а в нас вони самодостатні. Так само з бюджетом у нас не було за останні 12 років проблем. Ми реагуємо на все оперативно, у нас грамотний начальник профільного управління, грамотна група депутатів, яка відповідає за бюджет.
— Ринки, які відкрили, вже активно працюють?
— Поки ні, але я вражений, який там лад навели. Очевидно, це пов’язано з тим, що людей наразі мало. Але підприємці хочуть працювати і торгувати.
— Цього понеділка, коли було тепло, всі масово вийшли на вулиці, не дотримуючись елементарних карантинних правил. Міська влада буде реагувати?
— Така поведінка рівнян негативно вплине на ситуацію з COVID у місті. Законослухняних громадян у нас мало, тож коли минув страх, люди масово почали виходити на вулиці, діти граються спільно. Маю щоденну статистику щодо захворювання, яке останніми днями йшло на спад. Помоніторимо до 15 травня. Якщо послаблення карантину, яке ввели під тиском громадськості, не вплине на ситуацію, то ми зробили правильно. Якщо ж ситуація погіршиться, потрібно буде вирішувати, що робити.
Послаблення — не від хорошого життя. По-правильному, його не мало би бути до кінця карантину, бо чим менше людей на вулиці, тим краще. Але я з розумінням ставлюся до того, що люди більше не у змозі терпіти і що потрібно йти на компроміс, бо й економіка страждає.
Зважаючи на обмежені можливості нашого лабораторного центру, очевидно, що не всі випадки зараження на COVID встановлено, та й багато людей не помічають, що хворі, бо не мають симптомів. От син мого водія мав лише кілька днів невелике підвищення температури, уже, до речі, здоровий, вийшов на роботу. Але ми маємо інші показники: є шість тяжких хворих наразі та шість осіб померли — це на чвертьмільйонне місто. Це ж не те, що в Італії робилося. Я не маю професійного пояснення цьому, лише побутові версії. Можливо, БЦЖ дало свій ефект, можливо, це завдяки тому, що вчасно почали карантин. Можливо, в Італії велика кількість старих людей, які в основному страждають, тому і така статистика.
— Коли до звичного розкладу руху повернеться міський транспорт?
— Коли буде відповідне рішення уряду. Наразі, щоб усі розуміли, громадського транспорту в місті немає — є спецтранспорт, який довозить на роботу медиків, пожежників і т.д. Один з міських голів вирішив послабити карантин сам, але зробити цього не зміг, бо виконання рішень уряду контролює поліція. Поїде якийсь перевізник — отримає штраф 17 тис. грн. Я за те, щоб місту дали більше прав. Дадуть — будемо користуватися, але зараз воювати за це не маю на меті. Ми щодня з головою ОДА консолідуємо свої дії щодо карантину, адже ситуація у Зорі чи в Обарові, що поряд з Рівним, також може позначитися на ситуації в місті.
— Ви задоволені тим, як у Рівному відбувається будівництво, зокрема, щодо дотримання його законності?
— Не зовсім, але у нас не гірше, аніж в інших містах. От взяти мікрорайон «На Щасливому», зараз там нормально будують, а от перший ряд збудовано гірше. Добре, що там зводять супермаркет, що дорога буде, аби пішов автобус. Мені дуже шкода, що забудували територію Макарова-Пржевальського приватними будинками. Там міг бути повноцінний мікрорайон висоток. Місто — не село, тут не планувалося будувати приватні будинки. Всі приватні мають бути за межами міста, як у всіх цивілізованих країнах.
— Проте район, де ви живете, подібний до Макарова-Пржевальського, там також приватна забудова.
— Так, подібний, землю там теж виділяли задовго до мого обрання на посаду. Проте мій район — на околиці міста, а масив Макарова-Пржевальського так і просився під високу забудову, там навколо багатоповерхівки. Те ж саме з приватною забудовою на Костромській.
— А на території Басового Кута багатоповерхівки узаконять?
— Розробили детальний план території, депутати затвердили його на сесії. Там буде гарна прибудинкова смуга. Зрозуміло, що краще б тієї забудови не було, але вона все одно краща за Царське Село, яке забудоване хаотично. Також забудовники приведуть у порядок територію біля озера, зроблять променадну зону красиву. Щоб ви розуміли, вся земля, що за басейном, на 99% приватна — аж до кінця Рівного. Ділянки, де зводять багатоквартирні будинки на березі Басового Кута, віддав колишній колгосп у приватні руки років 30 тому. Наше завдання тепер принаймні змусити приватників будувати те, що ми хочемо і що потрібно мешканцям. Наприклад, зараз іде війна у судах за школу на Щасливому.
— У жовтні мають бути місцеві вибори. Як на них йтиме Рівне: у нинішніх межах чи об’єднане?
— Важко сказати. Села, мабуть, точно не підуть. Хоче об’єднатися лише Квасилів. Добре було б, якби об’єдналася з нами Городоцька сільрада, але там задіяні великі гроші через землю. Є група людей, які кістками ляжуть, аби не дозволити об’єднатися з Рівним, бо місто одразу розробить спільний генеральний план і припинить хаотичну забудову. Було б ідеально, якби всі села навколо Рівного об’єдналися з містом. Але вмовляти немає сенсу — все зациклено навколо землі. А простим людям нарозповідали нісенітниць.
— Громадський бюджет цього року не скасують?
— Гроші ми виділяємо, секвестру не робимо. Навіть якщо якийсь проект не буде втілено, гроші залишаться на нього. Дуже гарно стартував проект реконструкції парку біля ПДМ, ми ще додамо коштів з бюджету розвитку, аби там все зробити. Гарно робить проект «Оствиця» Юрій Ойцюсь. Це та конструктивна частина громадськості (на жаль, не більша), з якою приємно співпрацювати.
Галина КОТУЛЬСЬКА.
