Прощання Романом Сосніним відбудеться завтра, 24 грудня, о 10:00 на майдані Незалежності. Поховають його на кладовищі “Нове”.
Роман Соснін народився у Рівному, саме тут прожив все життя, закінчив 25 школу, здобув освіту механіка-автослюсаря. Працював водієм. Тривалий час таксував, а останні роки працював за кордоном.
- Його дуже поважали у Польщі. Хлопці-колеги самі поляки просили Романа в напарники. Він був принциповим, мав свою думку і не відступав від неї, відстоював, за що користувався авторитетом, - розповідає дружина Героя Олена.
Напередодні Нового року Роман приїхав у Рівне, аби відзначити свята разом із дружиною та сином. Саме їх вважав найбільшим щастям, любив понад усе. Роман вже придбав квиток, тож 25 лютого повинен був повертатися до Польщі. Але після подій 24-го лютого залишився вдома...
- У перші дні була певна паніка, нерозуміння до кінця, що відбувається. Роман не міг повірити, що почалася велика війна, та напевне, мало хто до кінця в це вірив... А за кілька днів пішов у військкомат. Він проходив строкову службу у внутрішніх військах, мав звання молодшого сержанта, був механіком. Тому сказав прямо, якщо викликатимуть, ховатися не буде. Він говорив: “Якщо кожен буде відмовлятися, то хто буде вас захищати? - розповідає Олена.
У військкомат Романа викликали кілька разів, але щоразу відтерміновували виїзд. А на початку вересня таки довелося покинути рідне місто. Роман пройшов нетривалу підготовку — та вирушив відразу в “гарячі” напрями — Харківщина, Луганщина...
- Він лише продиктував мені номер частини, сказав, що кулеметник та два номери телефону. Розпитувала, де вони саме, то через певний час нарешті сказав, що за Куп’янськом, - продовжує дружина Героя.
Завжди позитивно налаштований Роман і на службі не втрачав оптимізму. Завжди дбав про тварин, яких дуже любив. Побратими розповідали Олені, що навколо Романа, куди б не приїхали, завжди були собаки та коти, а він не втрачав нагоди їх погодувати. Та й загалом Роман любив готувати. Дуже тішився, коли побратими казали: “Твій борщ смачний, як у мами”.
Що ж до справ військових, то рідних від подробиць намагався вберегти. Лише старався передати усю любов в розмовах.
- Воюють же звичайні чоловіки, різних професій, але роблять надзвичайні речі. Роман дуже любив життя. Часто казав мені: радій зараз, чого ти чекаєш? Жити треба вже і зараз, не відтягуючи! - пригадує Олена.
45-річний молодший сержант Роман Соснін загинув 15 грудня у Куп’янському районі Харківщини, повідомляє Рівненська міська рада.
