25 мільйонів гривень надійшло в бюджет міста у 2019 році від продажу землі. За словами начальника управління комунальною власністю Рівненського міськвиконкому Наталії Поліщук, найбільша частка у цій сумі — це кошти від продажу земельних ділянок, на яких розташована нерухомість, що перебуває у приватній власності. Власники нерухомості або сплачують за оренду ділянки, на якій стоїть їхня будівля, і це місту більш вигідно, або купують цю землю. Рішення приймає міська рада.
Торік міськрада також продала під будівництво шість вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Наприклад, ділянку на вул. Данила Галицького — під офісні приміщення, на Київській — під виробничі, на Новодвірській — під аптеку, дві ділянки в районі Костромської — під житлові квартали. Зараз готують до продажу ділянки на вулицях Князя Володимира та Млинівській, на яких планують зводити будівлі виробничого призначення, та в Червоних Горах — різного призначення.
Ще 8 мільйонів гривень місто отримало торік від оренди комунального майна та 5,4 мільйона — від продажу майна. Від пайової участі у розвитку інфраструктури в бюджет надійшло 4,1 млн грн. Від оренди комунального майна цьогоріч планують виручити 7 млн гривень, в цю суму не входить орендна плата за чотири цілісних майнових комплекси — три колишні ЖКП та комплекс, який орендує «Рівнетеплоенерго». За словами Наталії Поліщук, міська рада має 460 договорів оренди свого майна, яке здає під офіси, магазини, перукарні, склади, заклади побутового обслуговування, громадським організаціям, для занять з дітьми тощо.
Договори про пайову участь у розвитку інфраструктури міста перебувають у компетенції управління містобудування та архітектури, з його працівниками й узгоджують, що саме має зробити для міста, приміром, забудовник.
Скільки і чого вивезли та ввезли — поняття відносні
Статистичні дані, наведені міським головою Володимиром Хомком у його річному звіті, свідчать, що експорт товарів, вироблених у Рівному, у січні-вересні 2019 року збільшився майже на чверть, а імпорт трохи скоротився, однак вартість ввезених товарів більша за вартість вивезених на 23, 2 млн доларів.
Підприємства Рівного найбільше продають товарів споживачам Німеччини, Угорщини, Польщі та Італії, і це продукти рослинного походження, деревина та вироби з неї, хімічна продукція.
У січні-вересні минулого року експорт послуг з Рівного становив 17,3 млн. доларів, імпорт — 9,6 млн доларів. Найбільші обсяги експорту припадали на послуги транспортних компаній, головними їхніми споживачами були Швейцарія, Італія та Німеччина.
Основу імпорту послуг у Рівне з Італії, Німеччини та Угорщини становили туристичні та з ремонту й технічного обслуговування. Остання послуга йде в комплексі з технологічним обладнанням, яке має налаштовувати та обслуговувати лише його виробник.
Заступник міського голови Рівного Сергій Васильчук пояснює, що одним з найбільших експортерів міста вважається «Рівнеазот», але через саме підприємство проходить лише частина продукції, більше продає холдинг, до якого входить підприємство, а він зареєстрований у Києві. Відтак на цифри впливає місце юридичної реєстрації, а не фактичного виготовлення продукції.
Серед інших найбільших експортерів Сергій Васильчук називає також «Продекологію» з магнітними сепараторами, «Агроресурс» — з опалювальними котлами та «Віліс» — з макаронними та іншими виробами.
Торік підприємства Рівного продали німецьким, італійським та польським споживачам горіхів та ягід на 15 млн доларів, а підприємства текстильної промисловості — «Т-Стиль» (колишній льонокомбінат) та Рівненська фабрика нетканих матеріалів — експортували своїх виробів на 5 мільйонів доларів.
Бурштинокопачі — індикатор житлового будівництва?
Майже утричі менше здано в експлуатацію житла у Рівному у 2019 році порівняно з 2017-м. У Житомирі за цей же період спад житлового будівництва — удвічі, у Луцьку — у півтора раза. У цій тенденції міський голова Рівного Володимир Хомко вбачає дві причини, які, на його думку, регулюють ринок житла у місті: ситуація в державі загалом та на бурштинових копальнях на півночі Рівненщини зокрема.
— Щодо спаду житлового будівництва у Рівному, то він відчутний не лише у Рівному, а в усіх містах України, — каже міський голова. — У Луцьку і раніше будували менше, ніж ми, у них не було особливого підйому, а Житомир і зараз будує менше, ніж ми, хоча місто значно більше за Рівне.
На мою суб’єктивну думку, є дві причини спаду: це загальна ситуація в державі та стан видобутку бурштину. «Щасливе», наприклад, здебільшого заселене вихідцями з Полісся, чиї заробітки у той чи інший спосіб пов’язані з видобутком бурштину. «Притискають» копачів, наводять якийсь порядок у місцях видобутку, знижується ціна на зовнішніх ринках — одразу знижується кількість реалізованого житла у Рівному. А знижується кількість реалізованого — знижується й кількість новозбудованого. З цієї причини у Рівному виникли проблеми з деякими будинками, тому що купувати стали менше, а інвестору, щоб продовжувати будівництво, потрібні нові покупці, бо своїх коштів він не вкладає.
Світлана Федас.
