Ті, хто після Революції гідності й російського вторгнення мав піти у політичне небуття, впевнено повертаються до керма Рівненської області. І хоча виборці на Рівненщині ніколи не підтримували біло-блакитних соратників “легітимного”, все ж декому навіть в умовах, здавалося б, повної політичної обструкції знову вдалося отримати доступ до владних кабінетів, а разом із тим - і до багатомільйонних державних замовлень, земель та депутатських мандатів. Секрет цього феєричного повернення - в патологічній лояльності до “старих кадрів” з боку теперішнього керівництва області.
Найбільш показовим у цьому є призначення на посаду голови Рівненської обласної ради Олександра Данильчука на прізвисько “Цар”. У 2014 році громадські активісти піддали його сміттєвій люстрації, звинувачуючи у зв’язках з Партією регіонів.
І от тепер Олександр Данильчук зробив неймовірний кар’єрний стрибок: зі смітника - просто у крісло голови облради. Причому за призначення одіозного політика дуже вболівав особисто голова обласної державної адміністрації Олексій Муляренко - він не приховував своєї радості і навіть назвав це голосування святом демократії. Що виглядає досить дивним, коли йдеться про людину з таким неоднозначним політичним шлейфом.
У 1998 році п. Данильчук потрапив у парламент України. За цей час побував у фракціях НДП та Демократичного союзу, на які опирався тодішній президент Леонід Кучма. Після перемоги Помаранчевої революції змінив політичну орієнтацію і вступив у лави партії тодішнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Під час подій Євромайдану входив до міжфракційного об’єднання «Європейський вибір», кістяк якого становили депутати від Партії регіонів. З фракції «Батьківщини» його на той час виключили. І от п’ятою в кар’єрі Данильчука партією стає Блок Петра Порошенка. Як бачимо, новий голова обласної ради тримає ніс за вітром і завжди з’являється в лавах тих політичних сил, які саме перебувають при владі.
Цікаво, що Олександра Данильчука пов'язують з тими фінансово-політичними групами, які мають намір активно просувати свої інтереси у видобутку бурштину на Рівненщині. Принаймні Олександру Данильчуку ця тематика зовсім не чужа, адже його дружина є співвласником фірми ТОВ “Світ бурштину”.
Крім того, сумнівним є і моральний образ нового очільника обласної ради. Навколо його імені неодноразово виникали скандали, пише сайт місцевої радіостанції “Радіо Трек”.
Спершу Данильчука підстрелили на полюванні, згодом він мало не згорів у бані. Відпочинок у нічному клубі “Лагуна” у 2007 році, де п. Данильчук відпочивав з на той час секретарем Рівненської міської ради Юрієм Торгуном, завершився для згаданих діячів бійкою за їхньої участі. Крім того, поліція підозрювала пана Олександра у керуванні автомобілем у нетверезому стані, та поїздка для нього закінчилася аварією. Втім, під час судового засідання встановити, чи справді був теперішній голова облради за кермом, так і не вдалося.
Свідок події якось втратив впевненість у тому, хто насправді керував автомобілем, а переглянути відео з камер відеоспостереження, розташованих на заправці, не вдалося із загадкових технічних причин.
Втім, офіцер поліції в сюжеті телеканалу “Рівне 1” докладно розповідає про обставини пригоди.
А журналістам телеканалу “1+1” навіть вдалося по гарячих слідах розшукати свідків.
Чому саме таку неоднозначну фігуру просував на посаду голови обласної ради очільник обласної держадміністрації Олексій Муляренко - не зрозуміло. Але навіть поверхневий аналіз депутатського складу у фракції БПП в облраді дає чітке розуміння, що персона Олександра Данильчука не є якимось винятком.
Список рясніє неоднозначними персонами з багатим і захоплюючим минулим. Чого варта постать колишнього керівника фракції Народної партії Литвина в Рівненській облраді Юрія Благодира, який за президента Януковича був членом фракції Партії регіонів і голосував за прийняття так званих диктаторських законів.
Його ім’я можемо побачити у розміщеному на сайті інтернет-видання “Українська правда” списку поіменного голосування.
Юрій Благодир і тепер залишається заступником керівника фракції БПП в Рівненській обласній раді. А свого часу очолював фракцію Блоку Петра Порошенка і навіть хотів висуватися від БПП на посаду голови цього представницького органу.
До речі, Юрія Благодира пов’язують дружні стосунки з іще одним екс-“регіоналом” Василем Поляковим - вони одночасно отримали депутатські мандати у 2012 році. Останній, за повідомленням інформаційного агентства “Українські національні новини”, є афільованим засновником групи компаній АІС, яка займалася всупереч санкціям продажем в Україні автобусів ПАЗ-4234 Павловського автобусного заводу, розташованого у Російській Федерації.
Зауважимо, що саме ці російські автобуси за бюджетний кошт придбала у 2016 році Рівненська обласна державна адміністрація, очолювана Олексієм Муляренком.
У тому, що Муляренко заздалегідь знав про походження автобусів, розповів депутат обласної ради Олександр Савчук.
– Начальника департаменту освіти і голову тендерного комітету представник СБУ ще до початку торгів попереджав про неприпустимість закупівлі цих автобусів. По ідеї, отримавши таке попередження, вони мали б поставити до відома голову ОДА. Той, своєю чергою, мав письмово звернутися до СБУ з проханням провести перевірку претендента на перемогу в тендері. Цього зроблено не було. Більше того, на відповідний запит СБУ адміністрація надала інформацію вже тоді, коли тендер було проведено. Так само, розуміючи ситуацію, можна було звернутися до Кабміну, президента, в Міносвіти та Мінекономіки, щоб дали роз’яснення, як вийти з такої ситуації. На тому етапі можна було вирішити це питання і не купувати автобуси автопрому країни-агресора. Навіть без якихось законодавчих змін. Однак для цього ніхто нічого не зробив. Чому? Певно, на якомусь рівні вже існувала домовленість, що закуплять саме ці автобуси. А зараз облдержадміністрація своїм проектом рішення просто намагається «відбілитися», – заявив у коментарі виданню press-centr.com “свободівець” Олександр Савчук.
Повний текст інтерв’ю Олександра Савчука можна знайти за посиланням:
Не могли не знати у Блоці Петра Порошенка про непривабливі справи своїх депутатів-лісівників. Втім, багаторічна співпраця Юрія Благодира з Миколою Шершуном, якого називають “королем лісової мафії” (обидва свого часу були членами Народного блоку Литвина), зробила свою справу і до обласної ради за списками БПП потрапили відразу п’ятеро директорів лісгоспів: Віталій Сухович, Ігор Фізик, Анатолій Петрук, Олександр Мисько та Михайло Крук. Вся п’ятірка в результаті потрапила в корупційний скандал з дачею хабара. Про це повідомляє сайт takeinfo.net у своєму матеріалі під назвою “В рядах БПП в Рівненській облраді п’ять лісників, яких взяли на хабарі”.
Про затримання десяти причетних до цього осіб тоді у своєму фейсбук-акаунті повідомив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков.
Але справу, вочевидь, зам'яли. Адже жодного з чинних депутатів-порошенківців так і не притягнули до відповідальності, а імена затриманих у “лісовій справі” так і не оприлюднили. Були затримані, а потім кудись зникли.
І як вишенька на торті - історія ще одного депутата від БПП і екс-“регіонала” Руслана Потапчука, який свого часу не гребував гордо носити сепаратистську георгіївську стрічку.
Зі зміною політичної орієнтації його манери не стали кращими, і він потрапив у скандал із погрозами на адресу газети "Костопільщина 21 сторіччя". Депутата настільки обурив матеріал під назвою "Хто у райраді фарбований лис, або Люди, які грають в ігри", що він в кращих традиціях свого колишнього патрона Януковича зателефонував одному зі співвласників газети з погрозами фізичної розправи.
Таким чином, вся влада а в обласній адміністрації і в обласній раді сконцентрована тепер в руках однієї партії, і згадані депутати промовисто доповнюють її неповторний політичний образ. Чи прийдеться він до смаку виборцям - подивимось уже незабаром. Але зрозуміло одне - передвиборче гасло Петра Порошенка “Жити по-новому!” почули не всі, навіть у його власній партії.
