На Рівненщині можна побачити чимало людей, які носять червону нитку на своєму зап’ясті. Здебільшого це підлітки.
Усі вони стверджують, що, по-перше, це модно, по-друге, червона нитка береже їх від зла.
Однак проте, чи це насправді так, розповіла Рівненська єпархія ПЦУ:
- Як наслідок своєї недосконалості, слабкості духу та маловір‘я людина схильна покладати надію на щось вигадане, вірити у різноманітні забобони, які шкодять нашому духовному життю, пізнанню Бога та істинної віри. Одним із таких забобонів є віра в те, що червона нитка на зап’ястку, зав’язана особливим чином, нібито оберігає від зла, вроків, хвороб чи інших напастей.
Традиція зав’язування червоної нитки на руці бере свій початок від настанов окремих тлумачів містично-філософського вчення кабали, а також вірувань деяких індусів. Таку нитку батьки або жреці в’язали на знак посвяти дітей Ваалу (відомому в давнину фінікійському і західносемітському ложному божеству-демону). До речі, ідолослужіння Ваалу було головним гріхом древніх євреїв, проти чого виступали пророк Ілля, а за ним й інші пророки (див. 3 Цар. 18).
Після звершення Таїнства Хрещення священик одягає на людину натільний хрест, який є не лише символом віри християнина, нашого викуплення і спасіння, але й знаком Божого захисту і благодаті, що супроводжує віруючу людину впродовж усього її земного життя.
Тож не через талісмани й амулети не зрозумілого для нас сенсу і походження, а завдяки істинній вірі в Бога та його благодатній допомозі маємо захист від зла та зміцнення сил для того, щоби творити добро.
