Кожен Герой, який поклав своє життя, боронячи незалежність України, гідний шанобливого ставлення та почесного караулу, коли йде в засвіти...
Олександр Шегера народився у селі Біловіж колишнього Рокитнівського, а нині Сарненського району. Здобув фах лісника на Київщині, відслужив строкову службу в армії та повернувся додому. Певний час працював пожежником у місцевому лісництві, а за тим працював у інших містах.
- Саша був на заробітках у Краматорську, коли почалося повномасштабне вторгнення. Мабуть з тиждень діставався додому, а щойно приїхав — пролунав дзвінок із сільської ради. Так сповіщали наших хлопців про мобілізацію. Фактично, він ніч переночував вдома і поїхав воювати, - розповідає брат Героя Юрій.
Веселий, добрий Олександр дуже любив музику та танці. Завжди поряд був телефон, з якого лунали пісні. А він — пританцьовував. Олександр, як напевно більшість із українців, ніколи не думав, що у життя увірветься війна, доведеться взяти до рук зброю та воювати за свою землю.
- Він служив в артилерії, спершу все казав, що немає чим воювати, чим оборонятися. А коли їх перевели на “нуль”, то ніби відчував, що із ним щось станеться... Наче прощався в розмові, - пригадує брат.
40-річний старший солдат Олександр Шегера загинув 23 січня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Водяне Донецької області... У Героя залишились двоє діток — 18-річна донька Христина та 15-річний син Іван — батьки, двоє братів...
На прохання рідних прощання із Героєм відбудеться о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному завтра, 1 лютого. Поховають його у рідному селі Біловіж, повідомив міський голова Рівноо Олександр Третяк.
