Мешканка Рівного виграла в апеляційному суді справу щодо спірної частки квартири.
Рівненська міська рада подала скаргу на рішення суду першої інстанції, згідно з яким за жінкою визнаною право власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Відомо, що позивачка, її чоловік і син мали по 1/3 частки власності на квартиру в одному з багатоквартирних будинків у Рівному.
Після смерті 19-річного сина рівнянці стало належати 2/3 квартири.
Після розірвання шлюбу у 2007 році, позивачка залишилася жити в спірній квартирі, а її колишній чоловік до 10 травня 2012 року (дня його смерті) мешкав в одному з районів Рівненщини. Опісля жінка 10 років проживала в помешканні сама. Упродовж всього періоду з моменту смерті колишнього чоловіка й до дня звернення з позовом до суду жодний з його спадкоємців не заявив вимоги про прийняття спадщини. Єдині його спадкоємці — батьки та син — померли ще за життя чоловіка.
Суд також з’ясував, що жінка систематично сплачує всі необхідні комунальні платежі, пов’язані з обслуговуванням спірної квартири.
Жодні інші особи чи співвласники (за свого життя) протягом останніх 15 років не брали участь в утриманні спірної квартири.
Позивачка не знала й не могла знати кому після смерті колишнього чоловіка належала його частина квартири, відтак вважала її своєю і користувалася як своїм майном.
На думку апеляційного суду, цей спір вирішений судом першої інстанції з урахуванням принципу пропорційності і дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи на житло і надання його володільцю прав на повноцінне користування ним.
А наведені доводи є необґрунтованими, спростовуються встановленими судом обставинами справи, по своїй суті зводяться до незгоди Рівненської міської ради з висновком суду та ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судом із додержанням норм процесуального права.
