Китай – це єдине, що тримає на плаву російську економіку.
Як повідомляє Sydney Morning Herald, через санкції цього року економіка Росії скоротиться на 6%.
Москва втрачає експорт нафти в розмірі трьох мільйонів барелів на день на ринках Заходу. Але досі її купували Китай та Індія.
Імпорт Китаєм морської російської нафти марки ««Уралс» зріс на 40% у період з січня по липень. Пекін також збільшив імпорт через сибірський трубопровід.
Відтік російської нафти приносить приплив юаня, який утримує режим Путіна на плаву. Це дозволило Путіну підвищити пенсії та мінімальну зарплату на 10 %, серед інших стимулюючих державних витрат.
Коротше кажучи, поки Росія хитається, Китай її стримує. Загалом загальний російський експорт до Китаю зріс на 49 % у період з січня по липень до 61,4 мільярда доларів США.
Зараз фінансова платоспроможність Росії залежить від рятівного круга з Китаю, економіка якого в 10 разів більша за російську. Але для Пекіна торгівля з Росією є периферійною – у 2021 році вона становила лише 2 % загальної торгівлі Китаю зі світом.
Режим Сі Цзіньпіна також опосередковано підтримує військові зусилля Росії, експортуючи позашляховики для транспортування командного складу, а також компоненти безпілотників і морські двигуни.
- Ці стосунки не є стосунками рівних. Залежність Кремля від Китаю перетворить Росію на корисний інструмент у більшій грі для Чжуннаньхай (огородженого керівного комплексу в Пекіні), величезного активу в конкуренції Пекіна з Вашингтоном», - написав у своєму есе під назвою «Новий васал Китаю» Олександр Габуєв.
Тому коли наступного місяця з’їзд Комуністичної партії Китаю офіційно затвердить Сі на третій п’ятирічний термін на посаді генерального секретаря, він не лише стане першим китайським лідером після Мао Цзедуна. Він буде тримати Росію, як трофей.
Це неймовірний актив для Пекіна, до якого призвело рішення Путіна почати війну.
