Історія роздержавлення Мирогощанського іподрому пережила багато етапів: від появи «тітушок» в Мирогощі до спроб пікетування Рівненської облдержадміністрації та Держкомзему області. Хоча, по суті, це боротьба за землю. Де з одного боку люди, які мають повне право отримати свою частку. А з іншого - різні ділки, які намагались рейдерськи захопити землю підприємства.
Так було до 2015 року, коли Кабінет Міністрів не вирішив провести роздержавлення підприємства. Тоді ж провели відкритий конкурс та призначили нового директора Державного підприємства «Мирогощанський іподром». Ним став Володимир Присяжненко. Його завданням було підготувати підприємство до роздержавлення. Як повідомлялось тоді в пресі, на цей процес виділялось один рік.
Однак через рік нічого не сталось. Точніше – не сталось самого роздержавлення. Селяни не отримали очікуваного права на землю. Щоправда саме підприємство вилізло з боргів. Нове керівництво змогло налагодити роботу, погасити заборгованість із зарплати і навіть збільшити її. Але не сталось головного – роздержавлення.
Головною перепоною, як заявляли тоді в керівництві підприємства, стала українська бюрократія. Кілька разів документацію готували та подавали на засідання Кабміну. І кілька разів її повертали без позитивного рішення. Дехто вбачав у цьому небажання столичних чиновників давати «зелене світло» роздержавленню Мирогощаського іподром» і подібних до нього підприємств.
– Багато чиновників з Кабміну бояться випустити «джина», бояться, що слідом за Мирогощанським іподромом виникне аналогічна думка отримати у власність землю у пайовиків інших 22 підприємств. В даному випадку є ще багато інших нюансів. Це недосконалість чинного в Україні законодавства. З одного боку, постанова Кабміну передбачає продаж землі на конкурентних умовах і є дуже велика спокуса пустити ці підприємства «з молотка» з метою наповнення бюджету. В той же час, в нас дійсний мораторій на продаж землі, – розповідав у вересні 2016 року народний депутат від Рівненщини Олександр Дехтярчук.
Як розповідав тоді ж директор підприємства Володимир Присяжненко, за п’ятою спробою вдалося зібрати необхідний пакет документів і минулого тижня отримати перший локальний успіх за три роки боротьби за роздержавлення землі. Урядовий комітет одноголосно підтримав пропозицію винести це питання на розгляд засідання Кабінету Міністрів України. Крапку у вирішенні проблеми мали поставити на засіданні уряду. Крапку поставили і передали підприємство Фонду держмайна. Для створення акціонерного товариства, яке й мало піти на приватизацію. За законом 25 відсотків акцій новоствореного акціонерного товариства мало бути передано безкоштовно працівникам Мирогощанського державного іподрому. Решту – мали продати на відкритому аукціоні на конкурентних засадах. Що стосується землі, то більш як три тисячі гектарів, які належать держпідприємству, буде розпайовано між працівниками та пенсіонерами іподрому.
Минув ще рік, але землі селяни так і не побачили. В бюрократичній площині процес ніби рухається, але реальної землі селяни як не мали, так і не мають.
На підприємстві змінився керівник. Директором ДП «Мирогощанський іподром» став Олександр Тепловський. Хоча, як стверджують знавці, як і раніше головним у процесі залишається Володимир Присяжненко. Щоправда, тепер він більше займається не справами на самому підприємстві, а паперовими справами у столиці, які стосуються безпосередньо розпаювання землі цього багатостраждального підприємства. Мирогощанський іподром і далі існує – тепер у формі акціонерного товариства. Працює ніби без боргів, а селяни вчасно отримують зарплату. Але головного, а саме землі, наразі люди так і не отримали. Поки що не ясно, коли це станеться, і чи станеться взагалі.
Подейкують, що вже найближчого тижня має приїхати якийсь столичний чиновник і привезти нарешті документи на право власності селян на їхню землю. Та як каже українська приказка: «обіцяного – три роки чекають». Хоча саме стільки й минуло від початку процесу роздержавлення Мирогощанського іподрому.
