Коли звільнився з посади заступника міського голови Рівного Андрій Філін, то мало хто міг спрогнозувати, що його місце займе саме Руслан Шевчук. Молодий депутат міської ради не засвічений в інформаційному просторі і не помічений у владно-фінансових розборках. Втім, далеко не такий простий, як про нього можуть подумати. Як виявилось, Шевчук — прагматичний політик, який знає, як і чого досягти.
— Пане Руслане, для початку розкажіть, як живе новий заступник міського голови? Чим і скільки заробляєте? Щоб потім не виникало зайвих запитань у людей.
— Щоб не виникало запитань — я людина забезпечена. До призначення на посаду заступника міського голови був хорошим адвокатом. У юриспруденції працюю більш як 15 років. Разом з дружиною, яка теж адвокат, заснували юридичну фірму. Можна перевірити мою декларацію, в якій за останні роки було задекларовано доходи понад 300 тисяч гривень.
— У вас все добре. Навіщо ви пішли в політику?
— Як казав Уінстон Черчилль: “Якщо ви не цікавитесь політикою — політика зацікавиться вами”. В силу професії доводилось постійно бути в епіцентрі подій, які відбувалися у державі. Адвокат відчуває, що відбувається в країні, по тих судах, де ведеш справи, по законодавству, правилах. Для багатьох клієнтів адвокат є і підтримкою, і своєрідним психологом, тому чітко відчуваються настрої, думки, невдоволення.
Близько до політики підійшов у 2004 році, коли в понеділок після президентських виборів 2004 року поїхав з друзями на Майдан. Їхали через Сарни по "варшавці", бо була інформація про перекриття житомирської траси. Спали на Майдані просто в переході. Що було далі — сьогодні це не важливо. Є факт — це було.
Ще ближче до політики підійшов у 2010 році, коли будучи головою обласної організації політичної партії “Всеукраїнський патріотичний союз”, балотувався другим у списку партії у міську раду. Набрали 7% голосів, у результаті маємо чотири депутати в міській раді.
Ви питаєте “навіщо”? Мабуть тому, що коли маєш ідеї і розуміння “як потрібно зробити”, дуже важко стояти мовчки осторонь. А обурюватись, що щось робиться не так, то не моє, бо звик брати і робити. Тому коли міський голова запропонував — думав недовго. Порадився з сім’єю і погодився.
— Але ж зараз далеко не найкращий час йти в чиновники. Ситуація важка, грошей немає, війна…
— Якби ж то можна було вибирати час, обставини, умови. Життя дає шанс. Дає його не тоді, коли вам того хочеться, а тоді, коли дає. За вами лише вибір: берете ви цей шанс чи ні. Особисто для мене це шанс реалізувати свої ідеї й амбіції. Період насправді може бути дуже коротким. Наприкінці року вибори. Якщо відбудеться зміна влади у місті, то, очевидно, змінять і мене. Значить, маю трохи більше півроку, щоб показати, на що я здатен. Не хочеться давати жодних обіцянок, окрім ефективної роботи. Тільки результати і думка людей будуть визначати наскільки ефективною вона є.
— Які зміни плануєте? Будете формувати свою команду в підконтрольних структурах?
— На це немає часу. Є колектив, який, на мою думку, здатен працювати ефективно. Моє завдання на сьогодні — виявити найкращі риси працівників і додатково вмотивувати кожного попрацювати на перспективу. Замінюватиму тільки тих, хто не справлятиметься, не буде встигати або просто не захоче працювати в нових умовах. Скажемо відверто, зарплати у рядових чиновників малі. Тому основним критерієм поки що є амбіції і бажання змінити країну, хоча б на рівні міста. Розумію, що в когось можуть бути й інші мотиватори, але з ними розбиратимуться правоохоронці. Я ні з ким гратись не буду.
— Розкажіть, пане Руслане, про плани: які завдання перед собою ставите?
— Детальний план роботи зможу вам представити пізніше. Давайте домовимось: не пізніше, ніж за 30 днів від сьогодні. Є ще маленький бюрократичний нюанс: моє призначення погоджене депутатами міської ради, але я ще не приступив до виконання обов’язків. Міський голова підпише розпорядження після всіх формальностей по законодавству “Про очищення влади” та спецперевірках.
Серед стратегічних пріоритетів: поставити жирну крапку на малих архітектурних формах (МАФ), сприяння всім інвестиційним ініціативам, розробка стратегії розвитку забудови міста, налагодження нормального діалогу громади і забудовників, ініціатива щодо зміни генерального плану міста. А ще повернення повноважень з контролю у будівництві від міністерств до громади. І обов’язково вплив і контроль за сплатою пайових внесків у розвиток інфраструктури міста.
