Будь-яка людина, яка хоча б раз у житті сиділа за кермом, розуміє — щоб хоча б якось керувати автомобілем, потрібно мати визначений набір знань і вмінь. Але в кіно керувати автомобілем «якось» не можна. Тут потрібно бути щонайменше автогонщиком. А оскільки актори зазвичай зовсім не гонщики, продюсери наймають цілу армію каскадерів і спеціалістів, які доводять до розуму всі автомобільні трюки.
Будь-яка людина, яка хоча б раз у житті сиділа за кермом, розуміє — щоб хоча б якось керувати автомобілем, потрібно мати визначений набір знань і вмінь. Але в кіно керувати автомобілем «якось» не можна. Тут потрібно бути щонайменше автогонщиком. А оскільки актори зазвичай зовсім не гонщики, продюсери наймають цілу армію каскадерів і спеціалістів, які доводять до розуму всі автомобільні трюки. Роберт де Ніро: «Наприклад, ставлять два керма в салоні. Каскадер сідає за кермо праворуч, а я — за кермо ліворуч. І здається, ніби це я керую автомобілем». А якщо поруч з актором «за кермом» повинен сидіти інший актор, то каскадер може переселитися й у багажник. Жан Рено: «Навряд чи можна відчувати себе впевнено, коли автомобілем керує хтось, хто сидить у тебе за спиною. Я б віддав перевагу робити це самому». Виключено! Адже кожні другі екранні перегони закінчуються аварією. Звісно, не випадковою, а заздалегідь задуманою. І акторам у ній місця немає. Навіть у звичайному зіткненні двох автомобілів беруть участь тільки професіонали. Джо Данн (постановник трюків): «Коли зіштовхуються два автомобілі, каскадери обов’язково повинні підняти ноги, щоб ступні не торкалися підлоги. Вони не повинні знаходитися в нерухомому положенні — інакше можуть сильно покалічитися». Звісно, кінематографісти докладають усіх зусиль, щоб показане ними ДТП якомога більше відрізнялося від реального. Автомобілів вони не шкодують, б’ють їх цілими сотнями, щоб видовищно було. Тому реальні аварії так сильно відрізняються від кіношних. Це стосується і легковиків, які зіштовхнулися, і перевернених вантажівок. Ігор Панін (постановник трюків): «Всі багато разів бачили типові голлівудські трюки: автомобіль б’ється, лобова аварія, і він багато разів перевертається, злітає в повітря. У реальності такого не буває. Лобове зіткнення — це просто «БУМ!». А для того, щоб авто підскакувало, роблять спеціальні пристосування, трамплінчики, і в результаті ми бачимо: перший дубль — автомобілі їдуть, потім їх заносить, вони вилітають на зустрічну смугу, потім окремі великі плани, і авто злітає у повітря. Що ж стосується перекидання вантажівок, то в них, як правило, високо розташований центр ваги, тому автомобіль ми розгойдуємо. А всередину кузова підвішується незакріплений вантаж, наприклад, важкі мішки, щоб вони надавали визначеного дисбалансу. Потім на дорогу потрібно поставити так звану підкладку — швелер або рейку прибивають прямо на асфальт. Це робиться для того, щоб автомобіль, який розгойдався, зачепився і впав. Хоча чи багато ви бачили в житті падаючих на рівному місці вантажівок? А звалище на дорозі із сотень автомобілів? А моторний відсік, який зненацька вибухає? Так отож. У житті все, звичайно, не так мальовничо. Тому якщо хочеться полихачити на дорозі, краще піти в кіно. А якщо ДУЖЕ хочеться — значить, час заводити особистого каскадера, з другим кермом у багажнику.
