Баскетбольний клуб «Рівне» презентували у середу. Ця структура об'єднає рівненські команди — чоловічу «БК-93» та жіночу «Сузір'я». Президентом клубу став найвідоміший рівненський баскетболіст, екс-гравець збірної України та іспанської «Валенсії» Сергій Ліщук. Про свої плани на новій посаді Сергій розповів читачам «РВ»...
— Якось восени я спілкувався з новим президентом обласної федерації баскетболу Олександром Процюком, і ми дійшли висновку, що в нашому баскетболі необхідно щось змінювати. Втім, активно долучитися до цього процесу не міг, оскільки не все було зрозуміло з моїм спортивним майбутнім. Пообіцяв, як тільки завершу кар'єру гравця, з радістю приєднаюся.
— І коли це сталося?
— Хотів ще пограти. У серпні спробував, але рецидив травми спини дав про себе знати. Вирішив витримати паузу. У жовтні ще раз спробував, та все повторилося, тож вирішив завершувати кар'єру. За 17 років виступів на професійному рівні накопичилася чимала втома, тож кілька місяців відпочивав і фізично, і морально, подорожував Європою. До розмови про новий клуб з Олександром Процюком, а також з іншими ініціаторами його створення, повернувся вже у травні. Тоді-то мені і запропонували стати президентом.
— Не страшно братися за управлінську роботу?
— Хвилювання, звісно, є, але і є команда, яка мені допомагатиме — Олександр Процюк, Олег Сотник, Ігор Труш, Євген Савчук, Андрій Матусевич, Микола Пікула.
— Чи немає бажання паралельно спробувати свої сили ще й на ігровому майданчику?
— Навряд чи. Я ходжу до тренажерного залу, відновлююсь, але навіть виступи в Аматорській баскетбольній лізі даються непросто, все болить.
— Тоді, можливо, варто влаштувати хоча б прощальний матч?
— А над цим необхідно подумати. Було б цікаво зібрати колишніх одноклубників разом.
— Чому вирішили об'єднати чоловічу та жіночу команди в один клуб?
— Це нормальна європейська практика. У тій же «Валенсії» таке об'єднання дало ріст обом командам. Легше просувати єдиний бренд, легше шукати спонсорів і т.д. Напевно, треба буде зателефонувати до президента «Валенсії», взяти кілька порад. Думаю, він з радістю поділиться досвідом.
— Із завданнями на сезон вже визначилися?
— Якщо говорити про найближчий сезон, то, сподіваємося, жіноча команда побореться за місце в четвірці Суперліги, а може, і за медалі. Головні надії, що стосуються результату, саме на ній. Щодо чоловічої команди, то тут спортивний результат поки що не пріоритетний. Хочемо зібрати боєздатний колектив, залучивши перспективну місцеву молодь. Напевно, доведеться деякі проблемні позиції і, зокрема, центрового, закривати немісцевими гравцями. Хоча головна мета — формування команди саме з рівненських вихованців. Турнірні завдання будемо ставити вже в наступному сезоні.
— Повернути Рівному чоловічу Суперлігу плануєте?
— Звичайно. Але поки що про це говорити зарано. Будемо усе робити поступово.
— Де плануєте брати гроші?
— Розраховуємо і на бюджетну підтримку, і на підтримку комерційних структур. Щось трішки зароблятимемо самі — наприклад, на екіпіровці чи сувенірах. У Європі така модель працює, чому б нам не спробувати.
— Тобто у Рівному з'явиться баскетбольний клуб нової генерації?
— Будемо намагатися його таким зробити. Активно співпрацюватимемо з вболівальнииками, пресою, влаштовуватимемо різноманітні соціальні акції, щоб не обмежувати нашу діяльність лише змаганнями.
— З кольорами клубу вже визначилися?
— Кольори, емблема — усе це у процесі розробки. Це буде привід ще раз про себе нагадати. Поки що презентуємо створення самого клубу.
— Якою буде особисто Ваша роль у клубі, своєрідного символа та авторитета чи не лише?
— Останнім часом я тільки тим і займаюся, що створенням клубу. Особисто їжджу, зустрічаюся з різними людьми, веду переговори, обзавівся вже великою кількістю нових знайомств. Голова йде обертом, але мені цікаво. Точно, що буду в клубі не просто символом, а президентом, який безпосередньо займається його життям.
