Вісімнадцятирічна рівнянка Анна Хлістунова знову стала чемпіонкою Європи. Своє перше європейське «золото» Аня виборола влітку в 50-метровому басейні Будапешта. І ось у неділю вона повторила цей успіх, щоправда, вже на «короткій» воді у 25-метровому басейні Хельсінкі.
Загалом Хлістунова на фінському чемпіонаті змагалася на трьох дистанціях — 50, 200 та 100 м брасом. Як і в Будапешті, успіх прийшов на стометрівці. Аня не лише виграла чемпіонат, вона встановила два нові рекорди — України (який тримався з 1998 року) та чемпінатів Європи, розвіявши цим розмови скептиків щодо випадковості її попередніх успіхів. Одразу з Фінляндії наша спортсменка разом зі збірною України вирушила на турнір до Естонії, а ось її тренер Сергій Воронцов на ці старти не поїхав, а тому від нього нам вдалося дізнатися усі подробиці боротьби у Хельсінкі. — Чемпіонат проходив дуже важко, — говорить п. Сергій, — порядок змагань був для нас незручним. Загалом ми планували поборотися за медалі не лише на стометрівці. Але коли ми побачили головних конкуренток, які були добре підготовлені (крім тих, що плавають на «довгій» воді, була група спортсменок, що спеціалізуються лише на 25-метрових басейнах), вирішили перестрахуватися і поберегти сили лише на 100 м. Тому цілком свідомо ми вирішили, щоб Аня до фіналів на 50 та 200 м не виходила. Прикрий епізод трапився у перший день змагань, коли Аня під час розминки зіштовхнулася головою зі шведським спортсменом, який плив на спині, в неї почалася кровотеча з носа. — Психологічний настрій Ані перед чемпіонатами у Будапешті та Хельсінки відрізнявся? — Чемпіонат Європи у Будапешті для Хлістунової був першим у її кар’єрі, а тому вона на ньому почувалася досить розкуто. У Хельсінкі ж їй треба було доводити недоброзичливцям, яких з’явилося чимало, невипадковість попереднього успіху. При цьому варто зважити на специфіку плавання саме на «короткій» воді, там більше поворотів, на які треба більше сил. Як правило, досвідчені спортсмени у 25-метрових басейнах мають перевагу, Аня ж була серед усіх фіналістів наймолодшою. Півфінал вона пропливла дуже впевнено з новим рекордом України. Фінал був наступного дня. Що з нею трапилося — я не знаю, такою її я ще не бачив. Аня дуже розхвилювалася, ніч не спала, мені довелося докласти чимало сил, щоб її заспокоїти перед стартом. Хоча, зізнаюся, сам хвилювався не менше. Проте Аня — молодець, вона повністю виконала тренерську установку. Як правило, вона додає на другій половині дистанції, а тому було важливо, щоб пливучи перші 50 метрів на п’ятому місці, вона не почала нервувати і намагатися бодай що наздогнати суперниць. Аня не повелася, виявилася бійцем, як підсумок, на другій 50-метрівці вона набрала обертів і виграла більш ніж переконливо. Коротше кажучи, з Європою ми розібралися по повній програмі, на черзі — світ. До речі, за підсумками цього сезону Європейська федерація плавання визнала Анну Хлістунову «Відкриттям року». — Які подальші плани? — З Естонії Аня повернеться у суботу, три дні побуде у Рівному, після чого вирушить на чемпіонат України до Харкова — старт не такий вже й важливий, втім, усі збірники мають на ньому бути. Потім буде турнір в Іспанії, з якого до Рівного ми повернемося у переддень Нового року — 31 грудня. — Що з Дмитром Назаренком, чому він не виступав у Хельсінки? — У Діми зараз невелика травма, а тому лікарі не радили йому їхати на чемпіонат Європи. За півроку на нього, як і на усіх плавців, очікує більш важливий старт — чемпіонат світу, на якому розігруватимуться олімпійські ліцензії.
