Що буде з медреформою на Рівненщині?

1845 0

Ми у соцмережах:

Дубенська центральна районна лікарня

Від початку запровадження медичної реформи уклали декларації з сімейними лікарями майже 80% мешканців області, у селах — трохи більше половини. Не у всіх амбулаторіях постійно працює лікар, у деякі сільські він приїздить в окремі дні. Якщо село розташоване далеко від міста і в ньому є амбулаторія чи ФАП, але немає свого лікаря і житла для нього, то це насправді проблема. З пенсіонерами з віддалених сіл не хочуть укладати декларації й у районних центрах, кажуть, усі лікарі вже мають необхідну кількість декларацій.

Кожен сільський лікар також повинен мали службове авто, щоб їздити на виклики до своїх пацієнтів. Але мають автомобілі менше половини лікарів, які працюють в селах. У найбільш виграшному становищі тепер села, в яких відкрилися нові амбулаторії з житлом для лікаря. І людям зручно, і лікарі задоволені умовами праці. Нові амбулаторії обладнані необхідною технікою і забезпечені транспортом (посвідчення водія — це вже клопіт самого лікаря). Таких у нашій області введено в експлуатацію 33, ще чотири от-от здадуть.

За словами начальника обласного управління охорони здоров’я Юрія Осіпчука, ще близько 80 ФАПів та амбулаторій в області реконструюють за проектом Світового банку. Коли її завершать, більш-менш спроможну мережу медицини первинної ланки у нашій області можна буде вважати сформованою. Хоча залишаються села, в яких є або старі ФАПи, або колишні амбулаторії, які чекають ремонту. Хоча в деяких селах, каже Юрій Осіпчук, дешевше поставити поряд нову амбулаторію, ніж ремонтувати стару. Як з ними вчинити — будуть вирішувати пізніше, коли утворять об’єднані громади, стане зрозуміло, у чиєму підпорядкуванні цей заклад.

Можливо, вже до кінця цього року закуплять 320 переносних телемедичних комплексів для сімейних лікарів нашої області. Це такий чемоданчик з інтернетом, з допомогою якого лікарі зможуть в екстрених випадках радитися з телемедичним консультаційним центром.

У кожному райцентрі є районна лікарня, яка називається центральною, а в селах районів є чимало відділень або відокремлених підрозділів цих лікарень. Вони, зі слів Юрія Осіпчука, часто не виконують своїх функцій, бо неспроможні, немає відповідної бази. У селі Острожець на Млинівщині, приміром, сільську поліклініку вже перепрофілювали під амбулаторію сімейної медицини. Таке рішення прийняли разом з громадою, адже тут уже утворено ОТГ, і поліклініка перейшла в її розпорядження й на її утримання.

— Якщо медичний заклад, що перебуває на балансі ОТГ, має відповідну ліцензію, укомплектований медтехнікою та лікарями і розташований так, що матиме достатньо пацієнтів, то він зможе працювати в нових умовах, — міркує Юрій Осіпчук. — З іншого боку, якщо громада має кошти і зможе фінансувати цей заклад, адже такі лікарні здебільшого — соціальні, а не ті, які працюють прибутково. Тому шанс насправді мізерний. Принаймні я не знаю у нашій області жодної такої сільської лікарні.

Щоб з 2020 року, коли має розпочатися другий етап медичної реформи, медзаклад зміг отримати фінансування від держави, він повинен стати комунальним неприбутковим підприємством (КНП). Таке рішення ухвалює місцева влада, яка володіє конкретними лікарнями і поліклініками. Далі лікарня чи поліклініка укладає договір з Національною службою здоров’я. А у неї, за словами Юрія Осіпчука, високі стандарти, до яких сільський медзаклад не дотягнеться. Керівник обласного управління обережний у прогнозах щодо можливого закриття лікарень, які неспроможні виконувати свої функції. Утім, каже, що працівникам таких давно рекомендували перепрофілюватися на сімейних лікарів. Але дехто вважає це пониженням кваліфікаційного рівня.

— Сімейний лікар — це не пониження і не підвищення, це ускладнення роботи і велика відповідальність, — каже пан Осіпчук. — Сімейні лікарі повинні володіти великим обсягом знань, загалом це тяжча робота і велика відповідальність.

Остаточно програма медичних гарантій, а також гарантій продовження медичної реформи сформується разом з бюджетом на наступний рік. Якщо ще у липні у МОЗ про цей етап говорили як про реальний, то тепер, після виборів і зміни міністра охорони здоров’я та всього уряду, на місцях про реформу говорять обережно. Бо й самі поки усього не знають.

Планується, що з квітня наступного року лікарні, з якими укладе угоди Національна служба здоров’я, отримуватимуть кошти за пацієнтів. Попередньо схема виглядала так: сімейний лікар дає направлення, з ним пацієнт іде в лікарню чи поліклініку. На вході буде знак, чи має лікарня договір з Національною службою здоров’я. Якщо так, лікарня зможе надати перелік послуг за кошти НСЗУ, тобто державні гроші підуть за пацієнтом. Якщо іти до лікаря з направленням, послуга з переліку буде безкоштовною. Декотрі послуги будуть платними. Без направлення за усе доведеться платити самостійно.

Юрій Осіпчук каже, що юридично та технічно до цього етапу вже готові, а як бути з персоналом лікарень, які, можливо, доведеться закрити або перепрофілювати, скажуть після проведення аудиту. Можливо, деякі лікарі перейдуть у приватну медицину, де всі послуги будуть платними.

Світлана Федас.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також